Вшанувати пам’ять Героя АТО прийшли батьки, друзі, бойові побратими, школярі, представники депутатського корпусу міськради, небайдужі полтавці. Він загинув смертю хоробрих, наголосив батько Олександра Мочалова, повідомило ІА «Новини Полтавщини»
– 29 серпня 2014 року Олександр загинув смертю хоробрих під час виходу з Ілловайського котла. Він виконав свій військовий обов’язок повністю. Його побратими говорять, що Олександр — людина із загостреним почуттям справедливості. Він пішов добровольцем, аби встановити справедливість в країні, – розповів Ігор Мочалов.
– Він загинув, аби врятувати наше життя. Розвідник, санітар зарекомендував себе як взірець військового складу. Під обстрілами противників він рятував життя своїх побратимів, надавав першу медичну допомогу. Командування Нацгвардії завжди допомагатиме батькам Олександра та робитиме все можливе, щоб увіковічнити пам’ять про Героя України, – зазначив т.в.о заступника начальника військової частини 3052 Національної гвардії України Сергій Малков.
Учитель української мови та літератури ЗОШ № 38 Лариса Кравець розповіла про шкільне життя Олександра.
– Пам’ятатю, як він соромився відповідати біля дошки. Він погано знав українську мову, адже його родина постійно переїжджала з місця на місце (його батько був військовим). Олександр був впертим учнем: завжди досягав своєї мети. Мав багато друзів, – додала учителька.
Освятив пам’ятну дошку Архієпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ КП Федір. Урочисто відкрили меморіальну дошку депутат міської ради Вадим Ямщиков та претендент на золоту медаль Станіслав Зосім. Пам’ятний знак відкрили за ініціативи ГО «Асоціація ветеранів та учасників АТО», виготовили та нанесли зображення Олексій Сердюк, Вадим Голобородов та Олена Кузина.
Олександр Мочалов, 1978 року народження, працював водієм та служив у батальйоні «Донбас» на Сході України. Загинув 29 серпня 2014 року від кулі снайпера під час виходу з оточення з м. Іловайськ Донецької області. Олександр потрапив до Іловайська, коли там вже було «пекло» – їхав на допомогу хлопцям, почався сильний обстріл. Наказав своїм звертати на обабіч дороги, а сам поїхав прямо – рятуючи життя інших, загинув сам. Указом Президента його нагороджено орденом «За мужність ІІІ ступеня посмертно. Перепоховали у Полтаві на Алеї героїв на Боженківському кладовищі.
Читайте також: Волонтери відзвітували за два роки роботи Полтавського батальйону небайдужих