Які треба мати документи учаснику АТО, щоб отримати земельну ділянку
У клопотанні слід вказати цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Тобто, бійці АТО приходять до управлінь Держземагентства в областях і пишуть заяви про виділення їм землі, згідно зі ст. 118 Земельного кодексу («Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами») за умови, що учасник бойових дій не скористався своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки, надав у відповідний територіальний орган Держземагентства заяву та документ, що посвідчує його участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідку, наказ тощо).
Пакет документів, які повинен принести учасник АТО:
– паспорт;
– ідентифікаційний код;
– викопіювання (копія карти земельної ділянки) місцезнаходження земельної ділянки;
– довідка, яка підтверджує участь людини в АТО.
Якщо ж земельним питанням займається родина загиблого учасника АТО, має бути довідка з військкомату про те, що загиблий, дійсно, брав участь у антитерористичній операції. В інакшому разі землю надають на рівних правах з усіма.
– Треба звернутися за місцем проживання (у сільську раду чи райраду), – пояснює Ярослав Сколота. – Зазначу, як правило, людина вже знає, де саме хоче отримати ділянку. Якщо земельна ділянка вільна, оформлюється відповідний документ. У деяких районах є вже зарезервовані земельні ділянки для надання учасникам АТО. Тобто голова адміністрації чи селищної ради спільно з працівниками Держземагентства рішенням сесії визначили земельну ділянку, яку потім надаватимуть у користування. Землі зарезервували у Пирятинському, Решетилівському, Семенівському, Новосанжарському районах.
Далі учасник АТО отримує викопіювання і погодження від сільської ради.
Загалом, знижок для учасників АТО на оформлення документації з «земельного» питання не передбачено, за словами Сколоти.
– Усе це може визначитись в індивідуальному порядку. Землевпорядники можуть бути як державними, так і приватними, тому, імовірно, деякі спеціалісти й підуть на поступки, можуть бути знижки, – каже Ярослав Сколота.
Землі комунальної власності переважно розташовані в межах населених пунктів і належать до компетенції сільських, селищних, міських рад, а землі державної власності, як правило, розташовані за межами населених пунктів. Максимальний термін розробки проекту документації на землю, згідно з законодавством, становить півроку.
