Відповідно до Указу Президента України «Про часткову демобілізацію», із березня до травня 2015 року планують звільнити у запас військовослужбовців, які майже рік тому були призвані на службу в особливий період для участі в антитерористичній операції. Загальна кількість військових, які повернуться додому вже протягом найближчих двох місяців, – близько 35 тисяч. У Полтавській області, згідно з даними обласного військкомату, очікують 1357 військовослужбовців у березні-травні та ще 160 – у червні. До кінця року запланована третя хвиля демобілізації, але число воїнів, які будуть звільнені в запас у той період, поки не відоме.
Орієнтовна кількість військовослужбовців, які підлягають демобілізації у березні-травні 2015 року (за даними обласного військкомату). Інфографіка Юлії Деркач
Перш за все військовослужбовець повинен з’явитися у військкомат
Обласна влада, соціальні служби, військові комісаріати вже кілька місяців тому розпочали підготовку до зустрічі демобілізованих.
– Для воїнів, які повертаються з зони бойових дій, дуже важливо пристосуватися до мирного життя, пройти реабілітацію, насамперед – психологічну, – зазначила Світлана Півень, директор Полтавського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Перше місце, куди повинен з’явитися військовослужбовець за п’ятиденний термін у порядку демобілізації, – це районний військовий комісаріат. Там працівники передовсім з’ясовують, чи є у воїна посвідчення учасника АТО, наявність поранень, контузій, необхідність лікування, придатність до подальшої військової служби та інші моменти для зарахування на військовий облік.
– Не звільняються від військової служби ті, хто був мобілізований і уклав контракт. Військовослужбовці, які отримали поранення і перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров’я, будуть звільнені після завершення лікування. Ті, хто перебуває в полоні або вважається зниклим безвісти, будуть демобілізовані після повернення додому, – розповів Едуард Бородай, заступник полтавського військового комісара.
Порядок звільнення військовослужбовців визначений Генеральним штабом та Міністерством оборони. Згідно з ним, військовослужбовцю, якого видалили зі списків військової частини, на руки видається припис, де вказано найменування військового комісаріату, дата прибуття та вихідний номер відправлення особової справи.
Коли ставатимуть на військовий облік, військові будуть зараховані до оперативного резерву. Їх знову можуть мобілізувати у разі оголошення військового стану та загальної мобілізації. Також Президент України виступив з ініціативою запропонувати демобілізованим служити у військовому резерві.
У Полтавському військовому комісаріаті говорять, що гостре питання – надання воїнам АТО статусу учасників бойових дій. Тим, хто на момент зняття з обліку у військовому комісаріаті такого статусу не отримав, на руки видаватимуть комплект документів для оформлення статусу учасника АТО. У разі надання таких документів працівник військкомату робитиме відповідний запис на звороті припису про звільнення з військової частини. Готове посвідчення учасника АТО так само передає військова частина у військкомат, а там його видають на руки отримувачу.
Із перших днів звільнення військових супроводжуватимуть соціальні служби
На обласному рівні прийняте розпорядження голови держадміністрації про соціальний супровід, організацію відпочинку з послугами з оздоровлення та оформлення пільг учасникам АТО, які підлягають весняній демобілізації. Виконання цієї програми покладене перш за все на військові комісаріати та соціальні служби.
– Під час здійснення соціального супроводження сімей учасників АТО центри соціальних служб забезпечують три основні аспекти роботи: вирішення соціально-побутових проблем таких родин, надання необхідної психологічної підтримки з метою виведення зі стресового стану, спричиненого психотравмувальними подіями, а також організація відпочинку з послугами оздоровлення для учасників АТО та їхніх сімей шляхом закупівлі путівок на відпочинок на 12 днів, – зазначила Світлана Півень.
Соціальна робота зі звільненими військовослужбовцями розпочинається після отримання даних про них від обласного військового комісаріату. Імовірно, перше знайомство військового і соціального працівника відбуватиметься саме у військовому комісаріаті під час оформлення документів на звільнення зі служби. Після цього за триденний термін соціальні працівники відвідають військового вдома. У процесі перш за все з’ясовують наявні проблеми, потреби та здатність їх задовольнити, межі втручання в родину. Там само складатимуть соціальний паспорт сім’ї.
Соціальний паспорт заповнюватимуть у присутності членів сім’ї та за їхньою згодою. Він міститиме відомості про стан здоров’я військового, наявність або відсутність змін, пов’язаних із захворюванням, зайнятість, діяльність членів родини, що пов’язана з задоволенням суспільних та особистих потреб, які приносять певний прибуток.
Також враховуватимуть основні доходи, рівень прибутку членів сім’ї, чи вистачає реальних доходів для повноцінного функціонування родини, рівень стабільності прибутку, чи отримує родина всю належну допомогу і виплати.
Розпитуватимуть і додаткові відомості про сім’ю, інформацію щодо сімейних стосунків та соціальної інтеграції тощо.
Потім за даними, внесеними до паспорта, визначатимуть основні потреби, перелік необхідних послуг і коло спеціалістів, яких потрібно залучити. У разі виникнення проблем та потреб центр соціальних служб повідомлятиме відповідну установу чи організацію, до повноважень яких входить вирішення конкретної проблеми. Це і працевлаштування, і отримання медичної допомоги, і оформлення соціальних виплат.
Світлана Півень наголосила, що роботу соціальних структур із військовослужбовцями постійно перевірятимуть.
– Із 1 квітня Полтавський обласний центр соціальних служб запроваджує моніторинг проведеної роботи з цією категорією сімей, – сказала вона. – Відповідні служби після виконаної роботи інформують соціальний центр про вжиті заходи і вирішення проблемних питань сім’ї за визначений термін.
Основне – психологічна реабілітація
Важливою складовою роботи зі звільненими військовослужбовцями та членами їхніх сімей вважають надання психологічної допомоги.
– Військовослужбовці за особливостями реагування на травмуючі події відрізняються від травмованих цивільних осіб. Учасники бойових дій відчувають тягар відповідальності перед країною і глибокий зв’язок і вірність бойовим товаришів. Особливістю психологічних розладів у цієї категорії осіб є тривале перебування у небезпечному середовищі, страх загибелі чи отримання поранення, яке призведе до інвалідності, необхідність забезпечення виживання і постійна висока фізична і психічна напруга, необхідність психологічної перебудови соціальних норм поведінки, блокування чутливості, – наголосила Світлана Півень.
Едуард Бородай зазначив, що насамперед члени сімей звільнених військовослужбовців повинні знати ті проблеми, з якими вони можуть зіткнутися. Соціально-психологічний центр Збройних сил України розробив рекомендації для родин учасників АТО. Одні з основних проблем, беручи до уваги досвід війни в Афганістані, – звільнення військовослужбовця з роботи. Часто між керівником підприємства та військовим виникають конфліктні ситуації на фоні нерозуміння того, що чоловік пережив у зоні бойових дій. Нерідко такі сутички призводять до звільнення військового за власним бажанням. Унаслідок цього поглиблюється криза в родині та погіршується психологічний стан.
Навіть у колі друзів людина, яка рік пробула на війні, може не знайти необхідної підтримки та розуміння, адже йдеться про елементарну відсутність спільних тем для спілкування.
Ще одна проблема – синдром вини того, хто вижив, адже часто військові відчувають провину за загибель бойових товаришів.
У військкоматі говорять, що важливо створити умови для зустрічі звільнених військовослужбовців, залучати їх до волонтерської діяльності.
Для підтримки таких людей спеціалісти центрів соціальних служб розроблятимуть індивідуальну програму психологічного супроводу за результатами обстеження.
У програмі реабілітації максимально враховуватимуть особливості фізичного стану, потребу в психологічній корекції. Якщо під час надання підтримки спеціалісти помітять психологічні проблеми, які тривають більше місяця та не входять до компетенції практичних психологів, то учасників бойових дій направлятимуть до психотерапевта чи психіатра для надання фахової медичної допомоги.
Всеукраїнська ліга соціальних працівників України спільно з міжнародним інститутом глибинної психології для надання соціальної та психологічної допомоги на базі Полтавського обласного центру соціальних служб протягом березня квітня проводитимуть семінари для психологів та соціальних працівників області.
Уперше за історію незалежної України при військкоматах ввели посаду юриста, який буде надавати юридичні консультації військовослужбовцям.
Усі демобілізовані зможуть безкоштовно відпочити і оздоровитися у санаторіях області
Обов’язкова складова реабілітації військовослужбовців та їхніх родин – це відпочинок та оздоровлення у санаторіях області – курорт «Миргород» у Миргороді, а також санаторії в Зіньківському, Великобагачанському та Новосанжарському районах.
Під час відвідування сімей демобілізованих соціальні працівники окрему увагу звертатимуть на потребу в наданні оздоровчих послуг. Для цього для кожної родини підготують пакет документів, який передаватимуть до райдержадміністрацій та міськвиконкомів, де визначатимуть першочерговість надання такої послуги. Після цього списки направлять у заклади охорони здоров’я, де і відбуватиметься оформлення санаторно-курортних карток.
– Рішенням 27-ї позачергової сесії Полтавської обласної ради для закупівлі путівок виділили 2 мільйони 850 тисяч гривень. Це – по 95 тисяч гривень для кожного району, – розповіла Світлана Півень. – Крім того, на Полтавщині вже підготували програму відпочинку та оздоровлення дітей за кошти обласного бюджету, за якою стовідсотково такою послугою охоплені діти військовослужбовців від 7 до 18 років.
Наразі область може забезпечити путівками лише близько половини демобілізованих. Проте незабаром програми соціального супроводу військовослужбовців приймуть на районних та міських рівнях, що дасть можливість залучення коштів місцевих бюджетів.
В області є гроші для надання пільг військовослужбовцям у повному обсязі
– Не менш важливий крок – надання в повному обсязі державних соціальних гарантій. Законом «Про статус ветеранів війни» визначений повний перелік пільг, на які мають право й учасники АТО, – розповіла Людмила Корнієнко, директор Департаменту соціального захисту та праці Полтавської ОДА. – Головним документом, який гарантує отримання цих пільг, є посвідчення учасника АТО, інваліда війни або члена сім’ї загиблого військовослужбовця.
У рамках закону інваліди війни мають право на скасування плати за житлово-комунальні послуги, учасники бойових дій – на 75% знижку, сім’ї загиблих – на 50% знижку.
Сьогодні в області 121 військовослужбовець отримав статус учасника АТО, 11 мають статус інваліда війни. 52 сім’ї мають статус сім’ї загиблого військовослужбовця, ще 26 сімей очікують на отримання такого статусу.
Поряд із державними програмами в області діє програма матеріальної підтримки сімей загиблих військовослужбовців і тих, хто отримав поранення. Із обласного бюджету родинам загиблих виділяється допомога у розмірі 25 тисяч гривень, пораненим – до 15 тисяч гривень.
Крім того, родини загиблих отримують виплати з державного бюджету. На сьогодні в області 29 сімей, які отримали таку допомогу у розмірі 609 тисяч гривень.
Едуард Бородай також акцентував, що серед військовослужбовців, які звільнятимуться, будуть ті, хто отримуватиме пенсію. Щодо таких осіб у військовій частині уточнюють дані про проходження служби, підтверджується період служби, який потім зараховують до загальної вислуги років.
– Усім звільненим передбачена одноразова військова допомога у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше як 25% місячного грошового забезпечення, – сказав заступник військового комісара.
Загалом демобілізовані, повернувшись додому, мають право працювати на попередньому місці роботи і зайняти ту посаду, на якій працювали до мобілізації, на погашення перед банківськими установами грошових зобов’язань, реструктуризацію кредитів, повне або часткове звільнення від плати за комунальні послуги, отримання земельних ділянок, поліпшення житлових умов, працевлаштування.
Протягом року непрацевлаштовані військовослужбовці мають право на виплату допомоги з безробіття
– Із 1357 військовослужбовців 789 учасників АТО не мали робочого місця на момент мобілізації, повідомила Катерина Клавдієва, директор Полтавського обласного центру зайнятості. – Коли тривала мобілізація, ми знаємо, що відбувалося хаотичне звільнення з роботи, це факт. Але є законодавчі нюанси: учасник АТО, згідно з постановою Кабміну, вважається зайнятою і застрахованою особою. Тобто, після повернення з зони АТО кожен має право на отримання допомоги з безробіття строком не менше, ніж на 360 календарних днів.
Термін «застрахована особа» передбачає те, що мінімальний розмір допомоги з безробіття становитиме 974 гривні. Під час подавання всього переліку документів, відповідно до трудового стажу, сума нарахувань може бути збільшена.
– Ми звертаємося до соціальних служб одразу, коли з’ясували, що у військовослужбовця немає місця роботи, не питайте, чи потрібна йому служба зайнятості, а одразу наголошуйте на тому, що людина протягом року має право на отримання допомоги з безробіття, – наголосила Катерина Клавдієва. – Якщо до нас не прийдуть усі 789 учасників АТО, то ми самі будемо їх розшукувати через військкомати і поіменно вести облік.
У центрах зайнятості також розробили спрощену процедуру постановки військових на облік.
– Згідно з законодавством, безробітні повинні самі подати весь комплект документів. Із військовими службовцями ми будемо працювати наступним чином – вони до нас приходять із паспортом, трудовою книжкою, військовим квитком і документом про освіту. Усі довідки з військкоматів ми будемо робити самі, направляючи відповідні запити, – зазначила директор Центру зайнятості.
