Полтава, на жаль, не виняток. Журналісти в духовній столиці змушені
відстоювати свої права, аби вчасно і якісно інформувати вас, шановні читачі, про діяльність міської влади, яка вперто бажає заховатися від громадськості за зачиненими дверима. Зокрема, відстоювати право на висвітлення суспільно важливої інформації довелося і мені. У Полтавській міській раді тиждень не могли визначитися, кого ж висувати на посаду секретаря. То переносили нараду, то ховалися від преси. Озброївшись буквою закону, вирішую: час, аби влада затямила, що працює на громаду і зобов’язана діяти гласно. Виконуючи редакційне завдання, прийшла 9 грудня на погоджувальну раду. Традиційно, мер вирішив обійтися без преси. Коли я озвучила ряд законів, які забезпечують моє право висвітлювати цей захід, отримала коротку відповідь: «Пресу не запрошено».
Фото – Наталії Очкань (2 шт)
Разом із секретаркою мер намагався виштовхати мене з порогу свого кабінету, міцно схопивши за плече. Нашу суперечку, відео якої оприлюднили колеги з інших ЗМІ, можна розбирати на цитати. Ось цитати Мамая:
– Кабінет міського голови – це режимний об’єкт!
– Так ви до мене додому завтра прийдете? Приходьте!
– Це моє особисте право! – відповів на запитання, чому не пускають пресу на погоджувальну раду.
– Я – міський голова, не повинен нікому пояснювати! – на запитання, чому не пропускає журналістів.
– Ви маєте право надати оцінку моїй діяльності через 5 років.
– Можливо, ще щось хочете разом зі мною? – іронізував щодо фрази, що хочу зайти на погоджувальну раду разом із ним.
Посилання на закони про місцеве самоврядування, доступ до інформації та про пресу на міського голову не діяли. Мер погрожував викликати поліцію та збирався переносити нараду на інший час.
Поки колеги знімали суперечку з Мамаєм, деякі депутати і активіст стали на мій бік, прохали мера таки провести захід. Один депутат умовляв мене не провокувати мера, не зривати роботу депутатів, обіцяв за це, що кожен голова фракції після погоджувальної ради дасть мені інтерв’ю. Я ж стояла на своєму. Врешті мені вдалося переконати мера, що преса буде присутньою. Мамай здався, але погоджувальна рада відбулася не у його кабінеті, а у депутатській кімнаті.
Олександре Федоровичу, навіть не сумнівайтеся, преса і надалі пильно стежитиме за діяльністю міської влади і буде оцінювати Вашу роботу мера не через 5 років, а протягом цього терміну. Не витрачайте час на суперечки з журналістами, краще виконуйте свої обіцянки.
