Трохи передісторії
22 грудня 2015 року я писала про те, що у Полтавській міськраді відбувалася прес-конференція мера Олександра Мамая і начальника Октябрського РВГУНП в Полтавській області Олександра Терели. Тема прес-конференції – об’єднання міської влади і поліції заради боротьби із наркоманією у Полтаві. Тоді послухати звіт Мамая і поліцейського запросили майже усі полтавські ЗМІ. Редакції «Коло» серед запрошених не було. Якщо про інші заходи, які проходять у міськраді, редакція може дізнатися від колег та інсайдерів, то дізнатися час і дату прес-конференцій міського голови виявляється проблемою, яку без допомоги прес-служби майже не вирішити. Будь-яке ЗМІ ретельно стежить за усією інформацією, яка надходить від органів влади, зокрема, міської ради. Однак жодного повідомлення про прес-конференцію 22 грудня «Коло» не отримувало. Останній лист датований 26 січня 2015 року. Сподівалися знайти анонс прес-конференції у чарівній папочці «Спам» – не знайшли. У відповідь на претензії редакції у прес-службі Полтавської міськради тоді пообіцяли ретельніше перевіряти базу контактів журналістів й неодмінно дублювати запрошення ще й по телефону. Тож що це було: прикрий випадок, наказ Мамая не запрошувати «Коло» на заходи, погана робота прес-служби? Тоді у прес-службі міськради запевняли, що банальна випадковість. І дійсно, деякий час запрошення на заходи від міськради почали надходити на адресу редакції жвавіше. Та жвава тенденція тривала недовго – кілька тижнів. Анонси подій та запрошення на заходи й далі продовжують надсилати, але є одне але.
Що змінилося?
З 23 червня прес-службу Полтавської міськради очолила Юлія Палієнко, екс-помічниця екс-нардепа Андрія Веревського, одного із найбагатших українців. До цього посаду керівника прес-служби Полтавської міської ради займала Ольга Левченко, яка у березні звільнилась за власним бажанням. Було очікування, що нова керівниця буде вести справи інакше, журналісти чекали нововведень на користь медійників. Робота у міськраді для Юлії Палієнко не нова – на початку 2000-х років вона займала посаду начальника управління культури в Полтавській міськраді, отже, чудово розуміє специфіку взаємовідносин журналіст/посадовець.
Основний, і поки що єдиний «плюс» роботи міськради на чолі із новим керівництвом: на офіційному сайті щодня оновлюють інформацію про місця, де ремонтують дороги. Капітальний та поточний ремонт полтавських вулиць і провулків – топ-тема на сайті Полтавської міськради.
Але є одне але: мінусів більше, ніж плюсів
Традиція щоденного оновлення інформації у розділі «Журналістам до відома» стала більше схожою на науку про вимерлий вид тварин, аніж на втілення у життя спробу з боку влади полегшити роботу журналістам. Розділ можуть не оновлювати кілька днів підряд.
Журналісти, які намагаються взяти коментар у прес-служби миттєво, знають, що це майже марна справа, із країни фантастики. У більшості випадків замість запитуваної інформації дадуть такі відповіді:
- а) надішліть інформаційний запит;
- б) вам потрібно телефонувати у відділ (тут можна просто вставити потрібну назву відділу чи управління);
- в) зателефонуйте, будь ласка, пізніше, інформацію треба уточнити/запитати.
З пункту «в» починається найцікавіше. Коли журналісти телефонуватимуть знову, через 5/20/30 хвилин, слухавку уже ніхто не братиме. Або візьмуть, і скажуть, що потрібно набрати інший номер прес-служби, мовляв, там уже чекають дзвінка, не зволікайте! Але й там слухавку ніхто не підніме. Власне, в такі ігри я нещодавно гралася, коли намагалася перевірити у прес-служби інформацію про те, що нібито у міськраді збираються встановити пропускну систему та брати відбитки пальців. Ще як мінімум три повідомлення за останній місяць про подібний принцип роботи прес-служби я отримала від колег.
Тож запитання майже річної давності знову актуальне. «Забування» надати інформацію – це прикрий випадок, наказ мера Олександра Мамая не робити цього з легкістю, чи погана робота прес-служби?
