97 років тому українці вперше проголосили незалежність, а рік потому об’єдналися у єдину державу – Українську Народну Республіку. 1919 року на Софійській площі в Києві проголосили Акт злуки, возз’єднання Української Народної (УНР) та Західноукраїнської Народної Республік (ЗУНР).
Київ був прикрашений національними синьо-жовтими прапорами. Головні урочистості відбувалися на Софійській площі. Над тисячами присутніх прозвучали слова акта: «… Віднині во єдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України – Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу».
Офіційно День Соборності відзначають з 1999 року. В історію ця подія увійшла як Велика злука – урочисте оголошення універсалу про об’єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну. Того дня вперше за більше ніж 600 років було зроблено серйозний крок до об’єднання більшості етнічних українських земель у єдину державу. Щоправда, тоді Західноукраїнська Народна Республіка до складу УНР увійшла на правах федерації. ЗУНР зберегла власну адміністрацію, уряд, парламент, армію. І навіть мала дипломатичні представництва в країнах колишньої Австро-Угорщини, а також у Німеччині та Ватикані. Однак єдиною Україна тоді була недовго: скрутне економічне і військове становище, взаємна недовіра політиків призвели до катастрофи. Вже за кілька місяців після проголошення возз’єднання більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупували поляки, а Закарпаття – Чехословаччина. Державі тоді не вдалося зберегти цілісність і незалежність, але Акт злуки став реальним втіленням споконвічної мрії українців про свою незалежну, соборну національну державу.
Ідея соборності продовжувала жити. І через роки цього дня – 22 січня 1990 року мільйони тоді ще радянських українців вишикувалися у живий ланцюг від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності.
На жаль, проблема соборності і незалежності України не припиняє бути актуальною й нині, про що свідчать події на Сході країни.
До цієї події українці йшли цілий рік. Спершу 1918 року УНР (Українську
Народну Республіку) проголосили суверенною незалежною державою, потім оголосили незалежність ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки). Процес об’єднання завершився 22 січня 1919 року.
Підготовка Акту злуки
1917 року була проголошена Українська Народна республіка. До її складу увійшли 9 українських губерній. Під впливом цих подій наступного року у Львові створили Українську Національну Раду, ще через деякий час – утворили ЗУНР. Відтоді між урядами УНР і ЗУНР велися постійні переговори про втілення ідеї соборності. Після перемоги революції в Австро-Угорщині 1918 року на уламках монархії утворилися незалежні держави: Австрія, Угорщина, Польща, Чехословаччина, Югославія, а також (як наслідок збройного повстання 1918 року у Львові та інших містах цього краю) Західноукраїнська Народна Республіка. Ідею об’єднання хотіли реалізувати, щоб об’єднати сили у боротьбі з Польщею, яка не була проти мати у своїй власності українські землі.
Проголошення злуки – як це було
Проголошення злуки було призначене на 12.00 22 січня 1919 року, на першу річницю проголошення четвертого універсалу про повну незалежність України. Київ з нагоди події, яку чекали десятками років, прикрасили національними синьо-жовтими прапорами, гербами. Із самого рання в усіх церквах правили богослужіння. Головні торжества проголошення злуки відбувались на Софійській площі. При вході з вулиці Володимирської на Софійську площу було зведено тріумфальну арку, прикрашену старовинними гербами. На масовому вічі посол Західноукраїнської Народної Республіки Цегельський передав грамоту Національної Ради «Про об’єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною» голові Директорії Володимиру Винниченку. Після урочистого проголошення злуки на Софійській площі відбувся молебень, а потім – військовий парад. Наступного дня, 23 січня, розпочався Трудовий конгрес, він мав виконувати функцію парламенту. Проте невдовзі частини українських земель знову опинились у складі різних держав.
Перше офіційне святкування соборності відбулося 76 років тому: 22 січня 1939-го у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час автономній республіці Чехословаччина.
День Соборності у сучасній Україні
2011 року тепер уже екс-президент Віктор Янукович день відзначення Дня Соборності на офіційному рівні скасував, натомість встановив День Соборності та Свободи України. Чинний Президент Петро Порошенко відновив свято у листопаді 2014-го.
До теми
У День соборності Президент назвав 3 принципові речі для України