Саме харківське видавництво «Фоліо» у 2009 році видало українською мовою цю працю. Нагадаємо, що в лютому 2016 року вийде ще один книжковий хіт від Енґлунда — книга «Перша світова війна в 211 епізодах».
Обкладинка оригінального видання (фото — tradera.com)
За словами Красовицького, перевидання 2009 року не доповниться додатковими матеріалами.
Роботу про Полтавську битву історик написав у 1988 році, коли працював над своєю докторською дисертацією. У його рідній Швеції вона стала справжнім бестселером — розійшлося 250.000 примірників (це складає 2,67% від всього населення країни, тобто 1 книга на 38 шведів). Після цієї наукової праці шведи активніше зацікавилися своєю історією.
Російською книга побачила світ у 1995 році. Українською— через 14 років після цього.
Як уже зрозуміло з назви праці, книга зосереджена на описі Полтавської битви 1709 року, у якій шведська армія під проводом Карла ХІІ та українські війська під командуванням гетьмана Івана Мазепи отримали поразку від російської армії Петра І.
Як зазначається в анотації до російського видання, розгроми варто «засовувати в дальній куток», тому шведський похідний архів після битви був знищений. Але книга якраз і показує цю битву саме з точки зору шведського боку.
Олександр Красовицький (джерело — radiosvoboda.org)
Свою книгу Петер присвятив рядовому Еріку Моне, який загинув під Полтавою і був там похований. Енґлунд розповів, що хотів зробити присвяту звичайній людині, яка була учасником тієї битви.
У 2009 році, розповідаючи про свою книгу з нагоди 20-ліття після її виходу, Петер Енґлунд зазначив, що Полтава зіграла вирішальну роль в долях Росії і Швеції (http://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/story/2009/06/090625_englund_poltava_ie_sp.shtml).
— Якби у розвитку Росії (в разі її поразки під Полтавою) виникла затримка, — скажімо, на 50-100 років, — то ми б зараз жили в абсолютно іншому світі. Те, що сталося тоді, 1709 року, в Україні, мало величезне значення для світової історії в цілому.
Кандидат історичних наук, голова історичної секції Харківського історико-філологічного товариства Владислав Яценко говорить, що дана книга «презентує інший погляд на Велику Шведську війну»:
— Український читач, досі знає тільки два погляди: російський і український. Шведський, польський, литовський є мало відомі не те що широкому загалові, а навіть фахівцям.
За його словами, Україна досі не подолала колоніальний комплекс:
— У нас не має власного історичного погляду на світ. Ми не маємо ані української скандинавістики, ані германістики, американістики, французьких, італійських студій, іберистики, славістики. Ми досі дивимося на світову історію московськими очима. У нас навіть не має української полоністики і русистики. Це тотальний нонсенс.
Вчений впевнений, що поява перекладних праць інших національних наративів — це перший крок, аби побачити різноманіття і різноголосся світової історії, складовою якої є й історія України. А також це крок, аби почати виробляти власний погляд на історію Європи, Росії і світу.
