Художник за покликом душі й військовий за професією Валерій «Кабул» Боняківський загинув 16 жовтня. До цього півроку пробув у зоні проведення антитерористичної операції. Полтавці пам’ятатимуть про нього як про захисника України. Проте близько 15 років життя у минулому професійний військовий Валерій Євгенович присвятив живопису. По собі він залишив більше 3 тисяч полотен.
14 січня Валерій Боняківський відзначив би 45 день народження. Саме сьогодні відкрилась виставка його полотен у Полтавському художньому салоні. Близько 20 картин для цієї експозиції зібрала мама Валерія Марія Карпівна із приватних колекцій.
Голова творчого об’єднання полтавських художників «Живопис» Віктор Бондар товаришував із Валерієм Боняківським. Чоловік говорить, що Валерій був надзвичайно легкої вдачі, а головною рисою його характеру була справедливість.
– Можливо, саме ця риса штовхнула його на те, що він полишив живопис і один із перших із нас пішов захищати Україну, – розповідає Віктор Бондар.
Життєрадісність Валерія Боняківського проймає і його картини. Переважно це пейзажі, натюрморти, виконані у мажорних, світлих тонах. Хоча він і не був професійним художником, у роботи вкладав велику енергетику.
– Колись він намалював картину з Ісусом, з якого щойно зняли терновий вінець. Її енергетика була настільки сильна, що коли у будинку, де вона висіла, сталася пожежа, картина не постраждала, – пригадує Марія Боняківська.
Нагадаємо, що тепер Кабулом кличуть страуса, якого у зоні АТО доглядав Валерій Боняківський. За останньою волею загиблого військового його перевезли до Полтави.