фото з сайту patrioty.org.ua
До закінчення навчального року керівництво може самостійно вирішити долю установи: або самоліквідуватись, або об’єднатись із іншими навчальними закладами. В іншому випадку, Акредитаційна комісія до травня 2015 року проведе перевірку. За її результатами визначать бути чи не бути вишам.
Тобто студенти по закінченню навчального року все ж отримають документ про освіту. В разі об’єднання закладу із іншим, зможуть продовжити навчання за спеціальністю, але і аналогічному іншому виші. Що ж чекає на студентів в разі закриття навчального закладу – поки що залишається відкритим питанням.
Збираються ліквідувати виші з неякісною освітою
За роки незалежності в Україні утворилася розгалужена мережа вищих навчальних закладів, при цьому в таких закладах чисельність студентів залишає бажати кращого. Розпорошеність вишів за підпорядкуванням призвели до неефективного управління системою та її економічного функціонування, переконані в освітньому відомстві. Роботу закладів в таких умовах називають просто дублюванням підготовки фахівців. Вказують на ряд негативу: труднощі розміщення держзамовлення, контролювати якість вищої освіти складно. Також натякають на значні фінансові витрати на утримання вишів.
– Ці явища негативно позначаються на якості підготовки фахівців та їх конкурентоспроможності на вітчизняному і європейському ринках праці, – йдеться у офіційному листі МОН.
Статистика: в Україні діє понад 800 вишів усіх рівнів акредитації та форм власності, у тому числі понад 300 вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації та 478 – І-ІІ рівнів акредитації. До державної форми власності належить 215 навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації та 200 навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації; приватної форми власності – 96 навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації та 71 – І-ІІ рівнів акредитації.
Перелік полтавських навчальних закладів, яким запропоновано визначитись щодо доцільності подальшого функціонування:
- Полтавська філія Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет».
- Пирятинська філія Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет».
- Криворізький інститут «Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій і управління».
- Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч».
Ми поцікавилися, як виші планують виходити із ситуації.
В Полтавській філії Європейського університету роблять ставку на чекання.
– Від нас нічого не залежить, і якою буде подальша доля філіалу поки що говорити зарано. Чекаємо на рішення з Києва. Як вирішить головне керівництво – так і буде, – говорить Ірина Каневська, заступник директора з виховної роботи Полтавської філії Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет».
Аналогічна ситуація й у Пирятинській філії Європейського університету.
У так званий «чорний список» потрапили ще понад 10 філій цього вишу по всій території країни. До речі, Європейський університет попри претензії, посів 8 місце у топ-10 кращих приватних вузів в консолідованому рейтингу-2014 вищих навчальних закладів України (за даними спеціалізованого інформаційного ресурсу «Освіта.ua»).
У Полтавському інституті економіки та менеджменту «Світоч» більше тижня на телефонні дзвінки журналіста ніхто не відповідає. Почути керівництво цього навчального закладу майже неможливо: чергові відповідають, що ректор і його заступники «у відрядженні», «поїхав у робочих справах», «зателефонуйте через деякий час». Ми радо надамо можливість очільникам цього вишу висловитися. Якщо в них все ж з’явиться час, або, що більш ймовірніше, – бажання говорити на болючу для закладу тему.
Також сподіваємося на реакцію від Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій і управління.
Планують нову систему контролю за вишами
В Міносвіти і науки переконані: діюча кількість вишів значно перевищує потреби. Апелюють до результатів вступної кампанії 2014 року: обсяг прийому до 16 таких вищих навчальних закладів державної форми власності склав менше 200 осіб, а до 80 приватної форми власності – від 100 осіб до однієї особи. Мовляв, виші надають неякісну освіту. Тому в Україні хочуть створити ефективну систему управління вишами різних форм власності та підпорядкування, модернізувати їх мережу та не дублювати підготовку фахівців з вищою освітою. Цілком ймовірно, нова система має на меті також скоротити рівень безробіття серед молоді. Адже уже десятки років в державі спостерігається тенденція: фахівцям без стажу роботи (випускникам вишів) працевлаштуватися за спеціальністю важко.
Ігор Лікарчук, директор Українського центру оцінювання якості освіти переконаний, що процедура атестації вишів має бути жорсткою.
– Зважте, переважна більшість вищих навчальних закладів, які потрапили до цього списку – це заклади недержавної форми власності. Але у багатьох державних ситуація не краща, – говорить пан Лікарчук. – На мою думку, змінити її адміністративними заходами не вдасться. Єдиний вихід із ситуації: стимулювання здорової конкуренції між закладами освіти. Насамперед, необхідно на законодавчому рівні закріпити норму, за якою заборонити приймати на навчання на 1 курс абітурієнтів, які мають низький рівень загальноосвітніх знань за результатами ЗНО. Необхідно впровадити механізм, за яким державне замовлення буде надаватися за результатами прозорого та відкритого конкурсу між вишами. Дуже жорсткою має бути процедура ліцензування та атестації вищих навчальних закладів.
До теми
Студенти, яких тимчасово допустили до занять повинні визначитися, де вони хочуть продовжувати навчання
