«Древо» на святкуванні 50-річного ювілею. Фото: drevo.co.ua
Справжня візитівка колективу – поліфонія, тобто багатоголосся, та без перебільшення унікальна манера співу, чимось схожа на грузинський фольклор. Таке вдале поєднання зробило «Древо» відомим в Україні та за кордоном. Гурт неодноразово виступав на столичній сцені, збирав прихильників у Росії, Німеччині, Польщі. Чи не найвідоміша пісня колективу «Ой там, на горі», перші акорди якої відомі були, мабуть, кожному мешканцю колишнього СРСР. Адже саме її співають весільні гості в популярному мультфільмі «Жив-був пес».
В ексклюзивній розмові солістка гурту Надія Роздабара, яка співає в «Древі» вже 55 років, розповіла журналісту «Кола» про першу записану платівку, про пісню для відомого мультфільму, про те, як виступали на «розігріві» у рокерів, та про ювілей, який вони святкували 31 жовтня. Причому, розповідаючи про ту чи іншу пісню гурту, Надія Микитівна ще й наспівувала її.
– Починалося все 1958 року, коли з Києва в наше село приїхав поціновувач української пісні, фольклорист Володимир Матвієнко, – розповідає Надія Роздабара, яка співає у гурті з дня його заснування. – Він у той час працював у консерваторії. Приїхав і зачудувався нашим співом. Наш майбутній керівник Ганна Попко зібрала нас у клубі. Туди прийшли крячківські сім’ї: Загорульки, Роздабари, Попки, Малішенки та інші. Він сказав, що ми співаємо поліфонічно – втриголос. Ще раз Матвієнко приїздив 1960 року – прислав свою ученицю Валентину Пономаренко. І з того часу ми почали виступати отаким колективом – у клубі, у Пирятині, у районі. Співали народні пісні.
Екскурсія у Москву: Брежнєв помер – концерт скасували
1982 року Валентина Пономаренко повезла гурт «Древо» у Москву. Тоді, у листопаді, відзначали річницю створення Радянського Союзу. У столицю з’їхалися представники всіх 15 радянських республік.
– Але тут раптом Брежнєв помер, тому ми не виступали на сесії Верховної Ради, як мали, концерт скасували, – оповідає Надія Микитівна. – Нас повезли на дачу до композитора Шостаковича. І там фірма «Мелодія» записала 24 наші пісні. Ми співали два дні разом із грузинським колективом, бо у нас було подібне виконання.
Із того часу і почалося активне творче життя гурту. До Крячківки навчитися майстерності етнографічного співу приїздили відомі особистості: Ніна Матвієнко, харківський гурт «Слобожани» тощо. Мар’яна Садовська, українська співачка і фольклористка (зараз проживає в Німеччині, – авт.), з англійцем Полем Аланом також побували у Пирятинському районі, збираючи народні пісні. Саме завдяки цим двом людям про гурт «Древо» тепер знають не тільки в Україні, а і по всій Європі. Адже вони організовували для колективу закордонні поїздки – у Польщу, Німеччину, Францію.
– Ми давали майстер-клас із весільних пісень навіть на своє 55-річчя, – ділиться спогадами Надія Роздабара. – Відзначали, до речі, у рідній Крячківці. Ой, як це було добре.
На запрошення архієпископа Полтавського та Кременчуцького Федора «Древо» приїде в січні у Полтаву, щоб заспівати містянам щедрівок та колядок. Гурт регулярно виступає як у рідному селі, так і у Пирятині. Його і зараз запрошують у Київ та за кордон. Наступний концерт «Древа» за межами України запланований в Угорщині.
Пісню для «Жив-був пес» узяли з платівки «Мелодії»
Одна з пісень гурту – «Ой там, на горі» звучала у культовому мультиплікаційному фільмі – «Жив-був пес».
– Цю пісню взяли з платівок, які ми записали 1982 року, режисер (Едуард Назаров, – авт.) до нас не приїздив, – каже Надія Роздабара. – А років п’ять тому у нас був один фанат цього мультфільму, висловлював подяку.
Український кобзар з американським корінням та інші молоді учасники «Древа»
У Крячківці живе українець з американським корінням – кобзар Юрко Фединський. Він допоміг «Древу» записати власний диск.
– Цього року в нас проходив фестиваль «Древо роду кобзарського», – розповідає Надія Роздабара. – Були там кобзарі з України, Франції, Америки, Польщі. Ми теж співали.
Зараз у «Древі» з’явилося молоде покоління, якому досвідчені учасники будуть передавати свої знання. Адже, говорить Надія Роздабара, є пісні, які вони ще не виконували разом із молоддю.
– У нас багато колядок, щедрівок, полівок, веснянок, купальських, весільних пісень, – продовжує Надія Микитівна. – Загалом, більше 150 пісень. Найулюбленіша пісня – «Древо», яка збігається, як бачите, із назвою гурту. Улюблена пісня мого чоловіка, який також є учасником колективу, – «Що сонце заходить». Він її співає з самого початку. Він виходець із нашого села. Йому ще батьки цю пісню співали.
Про сучасну українську пісню та виступ із рокерами
Розповіла Надія Роздабара і про власні музичні вподобання:
– Мені подобаються Ніна Матвієнко та Олександр Пономарьов, – говорить пані Ніна. – Як заспіває Олександр Пономарьов «Чорнобривці»… Така краса! А так, оті дівчата, які голі виступають… Можливо, для молоді воно і добре, а ми вже старі…
Хоча, як пригадує солістка «Древа», вони виступали з українським рок-гуртом «Брати Карамазови». Олег Карамазов, засновник гурту, приїхав у Крячківку зі своїм колективом. Три дні вони репетирували пісню «Забіліли сніжки». Потім на концерті, присвяченому 15-річчю гурту, у Палаці «Україна» «Древо» відкривало концерт.
– Я йому тоді ще казала: «Олег, ти нас, бабів, ведеш першими виступати, зал забитий молоддю, це ж рок-концерт, – розповідає Надія Роздабара. – Незважаючи ні на що, ми заспівали «Забіліли сніжки» – нас так прийняли чудово. Потім одна молода шанувальниця «Карамазових» казала, що народна пісня, яку ви виконали, як мамина колискова.
«Древо» 24 жовтня провело майстер-клас для учнів київських шкіл у музеї Івана Гончара. Надія Роздабара розповідає, що діти пречудово сприйняли народні пісні та навіть слова знали та підспівували.
– Усі співали, це дітки, яким по 12 років, – підсумувала артистка. – Вони люблять народну пісню. Оце – наше життя, оце такою молодь має бути, а не така, яка кричить зі сцени бозна-що. Але я не засуджую нікого, це їхня справа, то таке…
«Древо» на святкуванні 50-річного ювілею. drevo.co.ua
Довідка «Кола»
Ансамбль «Древо» зберігає унікальну школу традиційного співу України, яка визнана світовою цінністю. «Древо» має учнів у Західній Європі, Америці та навіть в Японії. Воно виростило багатьох науковців, режисерів, співаків та акторів. Зокрема, учнями «Древа» є Ніна Матвієнко і тріо «Золоті ключі» (Київ), Мар’яна Садовська (Кельн), Євген Єфремов (етномузиколог) і київський ансамбль «Древо», режисер Сергій Ковалевич (Москва), Наталка Половинка, мистецький центр «Майстерня пісні» (Львів) та багато інших.
Пісня «Древа» – «Ой у неділю рано» здобула Гран-прі на міжнародному конкурсі записів музики світу Svetozar Stracina Grand Prix 2003 (Братислава, Словаччина).
Учасники «Древа» виконують старовинні пісні Полтавщини (XVIII-XIX ст.), а також пісні, складені чи доповнені ними самими.
Зараз виступає вже четвертий склад ансамблю. Є двоє осіб, які в «Древі» з самого початку, – це Надія Микитівна та Федір Олександрович Роздабари.
Актуальний склад гурту «Древо»
Федір та Надія Роздабари, Ніна Рева (теперішній керівник гурту), Юрій та Марія Фединські, Надія Рвач, Валентина Роздабара, Галина Натолока та Ніна Забава.
Записи, фото та відео ансамблю на сторінці: drevo.co.ua
Адреса в «Фейсбуці»: facebook.com/drevo.ua
