Представниця ГО «Citylab» Ірина Садовнікова на запрошення стокгольмської організації Fargfabriken минулого тижня відвідала Швецію. Там полтавка познайомилася із урбаністичними ідеями та їх впровадженням на практиці цієї європейської столиці.
Велоактивістка Ірина Садовнікова знайомилися із урбаністичними ідеями у Швеції
Fargfabriken – це одночасно і фонд, і громадська організація, яка проводить виставки сучасного мистецтва і заходи, що піднімають теми на межі культури, архітектури, урбаністики. Фонд заснований 1995 року і розміщується у одному з приміщень колишньої фабрики з виробництва фарб (звідси й назва організації). Саме 20 років тому сім’я, яка володіла фабрикою вирішила перетворити один зі старих цехів на культурний простір.
Цікавою є модель співфінансування організації – власниця будівлі платить за комунальні послуги, а також не бере жодної орендної плати за те, що Fargfabriken розміщаються у будинку, вважаючи це своїм вкладом у розвиток культури міста і країни. Окрім того, 9% обороту від комерційної діяльності, яку провадить власниця (на першому поверсі діє кафе, а на горищі здаються приміщення під проведення свят та церемоній) віддають на розвиток фонду. Організація лише шукає гранти на свою діяльність і адміністрування. Fargfabriken організовують по 3-4 виставки на рік, на які приходять близько 50 000 відвідувачів.
Простір у Fargfabriken
У вересні цього року представники Fargfabriken проводили у Полтаві воркшоп за програмою New Urban Topologies, у якому взяли участь представники різноманітних громадських організацій, ініціатив та рухів з кількох українських міст. Згодом шведи вирішили запросити кількох учасників воркшопу відвідати Швецію з культурно-навчальним візитом. Серед запрошених Полтаву представляла Ірина Садовнікова (урбан-платформа «Citylab»).
Впродовж 5 днів представники чотирьох міст (Київ, Харків, Тернопіль та Полтава) та організацій мали доволі насичену програму візитів, дискусій та безліч знайомств з цікавими людьми з різноманітних організацій і сфер, дотичних до розвитку міст та культури.
Містобудівні проекти, які збираються реалізувати у Стокгольмі
Під час перебування у Стокгольмі активісти пересувалися містом на велосипедах, на власному досвіді випробувавши зручність шведської столиці для двоколісного транспорту.
У рамках візиту у активістів проходило знайомство із приймаючою організацією Fargfabriken та виставкою Experiment Stockholm, що якраз проходила у виставкових приміщеннях. Окрім того, були організовані зустрічі із представниками Swedish Arts Council («дочірня» незалежна організація при Міністерстві культури, яка імплементує національну культурну політику, визначену Міністерством, через ґрантування), Stockholm city planning office (Управління містобудування Стокгольма). Також був організований візит до «Кімнати нового Стокгольма» у Stockholm Culture centre, що вразив українців підходом до комунікацій із жителями міста та перспективами забудови міської території. Активісти також завітали до Шведського центру архітектури і дизайну (Swedish Centre for Architecture and Design, ArkDes) і оглянули експозиції Музею сучасного мистецтва, що розміщений у тому ж будинку. В один із вечорів професор риторики з університету Содетьорна Леннарт Хелспонг провів активістам інтерактивну лекцію на тему «Емпатійні переговори».
Кімната нового Cтокгольму. Люди ходять по величезному макету міста, накритому товстим склом
Як зазначає полтавка, у Stockholm city planning office вони багато говорили про громадські слухання і обговорення проектів будівництва у місті.
– 2010 року Стокгольм прийняв стратегію розвитку міста під назвою The Walkable City, що загалом описує, як розвиватиметься місто у найближчі роки. Але кожен район має свій план розвитку, а також розроблені детальні документи за окремими напрямами розвитку міста (сталий розвиток, транспорт, парки, водні ресурси, розвиток міських територій, навколишнього середовища, енергетичний план, утилізація відходів та ін.). Але сама назва натякає на те, що Стокгольм хочуть перетворити на приємне місто, в якому хочеться ходити пішки! – говорить полтавка.
Вечірній Стокгольм
Крім столиці, українці відвідали і містечко Смедебакен, де поспілкувалися із місцевими політиками, громадськими діячами, мером, та державними менеджерами про розвиток їхнього району (тут живе 11 000 жителів, 55 000 жителів – в районі), побували у сучасній кузні та місцевій типографії.
