Фото - poltava-arenda.com.ua
Передбачається, що після спільної роботи над проектом п’ять українських міст стануть зручнішими для життя. Зокрема, німці попрацюють над розвитком комунально-складських зон міст, при цьому роблячи основний акцент на екології та чистому повітрі. Журналіст «Кола» дізнавався, що може дати цей проект саме Полтаві.
Про проект
Проект GIZ (з німецької – «компанія міжнародного співробітництва») працює в Україні більше п’яти років від Міністерства економічної співпраці та економічної допомоги при канцлері Німеччини. У цього відомства є й інші проекти. GIZ же діє не тільки в Україні, а в більш ніж 35 країнах світу.
До Полтави проект відпрацював п’ять років у Львові. Це був досвід для німецького уряду та, з іншого боку, мав дуже великий ефект для львів’ян.
– Німці вирішили започаткувати ще один такий проект, – говорить Юрій Левченко, директор комунальної організації Інститут розвитку міста, координатор, уповноважена особа GIZ від Полтавського міського голови. – Протягом 2015 року спеціальна експертна комісія визначала міста-партнери, які будуть у проекті. У Полтаві комісія співпрацювала з керівництвом міста, почула наше велике бажання та наші плани щодо розвитку обласного центру. Загалом проект працюватиме в чотирьох містах України – в Полтаві, Вінниці, Чернівцях та Житомирі. Також у проекту є два міста-партнери: Львів та Харків. Вони за результатами експертних оцінок протягом 2015 року були найкращими у розвитку і досягли максимальних результатів. Цього разу на проект виділено шість мільйонів євро, які розподілять між містами-учасниками.
Проект визначає всі об’єкти на карті міста, котрі можна максимально використати для розвитку. Іншими словами, як Полтава використовуватиме свій потенціал землі, можливостей, як технічних, так і людських, після того, як цей проект буде впроваджений. Саме над цим спільно з німцями і працює полтавська комунальна організація – Інститут розвитку міста. Окрім проекту, GIZ також працює з представниками Канади, Швейцарії тощо.
Що отримав від проекту Львів
Фото - postpaper.com.ua
– Ми дуже хотіли потрапити в цей проект, бо побачили результати Львова, – розповів Юрій Левченко. – Це місто працювало три роки і за цей час у Львові розвинули стару частину: відремонтували двори, брами, замінили вікна із дотриманням усієї автентичності. Перші ремонтні роботи проводили за рахунок GIZ. Це приблизно 35 ремонтів у центральній частині. Але потім самі мешканці зацікавилися, і вже тоді фінансування було частково від львів’ян, представників бізнесу та міськради. А GIZ об’єднав усі зусилля у цьому напрямку.
Інша частина проекту – збільшення потоку туристів до Львова. 2011-го їх було 400 тисяч. У рамках проекту планували за два роки збільшити показник до 700-800 тисяч. І от 2015 року Львів отримав один мільйон 700 тисяч туристів. Левова доля заслуги – саме проекту інтегрованого розвитку міст. Відкрили сотні кав’ярень, провели за рік 50 фестивалів, майже кожних вихідних щось відбувалося.
– GIZ та Львівська міська рада організували лише незначну кількість фестивалів, – підкреслив Юрій Левченко. – Інші ж проводили громадські організації. Люди, що працювали у львівському проекті, за допомогою GIZ змогли вдосконалити місто. Старовинна частина Львова зараз працює у стандартах GIZ та Лейпцизької хартії. Саме ця хартія є основою для проектів GIZ.
Довідка «Кола»
Лейпцизька хартія «Міста Європи на шляху сталого розвитку» – це документ, розроблений за всебічної та гласної участі представників загальноєвропейських інтересів. Міністри держав-учасників, які компетентні у питаннях міського розвитку, узгодили спільні принципи і стратегії у сфері політики міського розвитку.
Етапи впровадження проекту інтегрованого розвитку в Полтаві
З 1 січня 2016 року команда GIZ проводила переговори з владою Полтави. У лютому організували першу презентацію цього проекту. У березні відбулось перше засідання робочої групи та визначили експертів, які протягом трьох років дії проекту у Полтаві будуть опікуватися ним. А також визначили наставника Матіаса Ельгера з 40-річним досвідом, який працював у 40 країнах світу, у тому числі й в Україні.
– Насамперед ми розробимо карту об’єктів Полтави, які можна використовувати у рамках проекту, – повідомив Юрій Левченко. – Робоча група створить певну кількість проектів для експертів, які вже працюватимуть у різних напрямках: розвиток туризму, підприємництва, культури тощо. Таких проектів будуть десятки. Після цього німці оберуть те, що їм найбільше сподобалося.
Це буде один міні-проект на 50 тисяч євро для його реалізації, а один – ширший. Таким чином два проекти будуть впроваджені, а інші напрацьовані. І це очевидна вигода для Полтави. Для всіх цих проектів Інститут розвитку міста хоче віднайти партнерів, щоб була можливість їх реалізувати.
За словами Володимира Гройсмана, Прем’єр-міністра, в Україні працюють 85 зарубіжних донорів. А це два мільярди євро, які інвестори тримають в Україні. Але під ці кошти немає проектів.
– Ми маємо розуміти, що це не повинен бути стандартний проект: ремонт дороги чи даху, адже все це має робитися за кошти міського бюджету, – говорить Юрій Левченко. – Потрібно створити щось креативніше. Нам дають вудку, щоб ми упіймали добру рибку. Виділяють кошти на те, щоб ми навчилися,створили проекти та зробили Україну та Полтаву зокрема містом, в якому буде комфортно жити.
Реалізацію проекту намітили на 2017-2018 роки. В інших міста у рамках проекту планують розпочати утеплення будинків. Зокрема, таким шляхом підуть Вінниця та Житомир.
Читайте також: Вже восени українці зможуть без віз їздити до Європи
