Поки полтавці бідкаються через погану погоду, у лісівників – гаряча пора. Саме час для насаджування лісу, розмноження рослин. Як проходять весняні польові роботи розповідали і показували у Полтавському лісовому господарстві.
Саджанцям акації білої по два роки. Фото Ольги Матвієнко
Щербанівський яр зацвіте 25 тисячами акацій
Через 10 років схили та верхів’я Щербанівського яру поблизу Полтави зацвітуть тисячами акацій. Вже третій рік працівники Розсошенського лісництва висаджують тут дворічні дерева одного із кращих українських медоносів. Допомагають їм у цьому і школярі, і студенти, і працівники полтавських підприємств.
– На землях, які раніше взагалі не використовувалися, постійно піддавалися ерозії, зараз створять новий ліс. Ми плануємо посадити 5 гектарів акації білої. На одному гектарі – це близько 5 тисяч саджанців, – розповідає Олександр Глушко, головний лісничий Полтавського лісгоспу.
На схилах яру видно молоді насадження
Звичайно, більшу частину робіт із заліснення територій виконують завдяки штатним лісівникам та сезонним найманим працівникам. Проте завдяки різноманітним акціям долучитися до корисною справи можливість є у всіх. Наприклад, 21 березня до Міжнародного дня лісу вже всьоме влаштували кампанію «Майбутнє лісу у твоїх руках», до якої залучають студентів.
Спробувати себе у новій ролі запропонували й журналістам полтавських видань. Садити ліс – справа не з легких, але приємна – цілий день на свіжому повітрі.
Олександр Глушко, головний лісничий Полтавського лісгоспу
Олександр Глушко проводить інструктаж:
– Розбиваємося на пари. Один бере в руки меч Колесова (лісосадильна лопата – авт. ), яким робляться у ґрунті отвори. А напарник розміщує у лунці саджанець на глибину, аби земля була на два-три сантиметри вище кореневої шийки – зони переходу від кореня до стебла. Після чого мечем притискають землю спочатку внизу, біля кореня, аби витіснити повітря, а потім вгорі. На завершення біля деревця притоптують землю з двох сторін. Сіянець посаджений, наступний – через 70 сантиметрів, між рядами 3 метри.
Наука нехитра, проте вага меча, яким копають лунки, становить більше 5 кілограмів. Лісівники переконують: от коли сам попрацюєш, посадиш дерево, то тричі задумаєшся, чи палитимеш у ньому вогнище.
– Раджу усім садити дерева, адже відчуваєш величезну радість і задоволення собою від цього. А я вже більше тридцяти років працюю. Ми запрошуємо і студентів, і школярів. Таким чином ми і любов до природи прививаємо, і дбайливе ставлення до лісу, – говорить Дмитро Іваніна, лісничий Розсошенського лісництва.
Дмитро Іваніна, лісничий Розсошенського лісництва
До речі саджанці для Щербаніського яру брали у Чутівському районі, але і розсошенським лісівникам є що показати, адже тут діє єдиний у Полтавському районі державний лісорозсадник.
У Розсошенцях пора розведення декоративних лісокультур
Розсошенський лісорозсадник Полтавського лісгоспу – 2,8 гектара, на яких вирощують декоративні культури на будь-який смак. Усього тут більше 60 порід дерев та кущів.
– Вирощуємо близько 60 найменувань декоративних порід. Тут же проводимо зелене живцювання – ріжемо живці тих рослин, які вже ростуть у нас, і висаджуємо їх у вазони в теплиці, а потім, після вкорінення, пересаджуємо і в ґрунт, і у більші вазони для реалізації, – розповідає Дмитро Іваніна.
Розсадник створили для потреб Полтавської області, але приїжджають сюди і з інших.
– Продаємо і державним підприємствам, і приватним, і в роздріб для присадибних ділянок. Зустріти рослини із нашого розсадника, наприклад, можна і в полтавських парках. Наша перевага перед конкурентами в тому, що ці рослини вже пристосовані до нашого клімату та ґрунту, та і ціни нижчі, – з неприхованою гордістю говорить лісничий.
За рік тут, залежно від погоди, у сезон розмноження вирощують від 50 до 100 тисяч рослин.
– Якщо весна рання, то живцюємо швидко, поки спека не прийшла. Цього року для робіт гарні умови, адже весна дощова, затяжна і ми й зараз продовжуємо роботу, – пояснює Дмитро Петрович.
У теплицях та грядках Розсошенського розсадника – туя західна різних форм, самшит вічнозелений, ялина звичайна голуба, ялівець, із листяних порід – каштани, береза, дуб червоний, горобина, верба, магонія та багато інших.
У Терешках виховують молоде покоління лісничих
Як неодноразово зазначали лісівники, до лісогосподарських робіт намагаються якомога більше залучати молодь. Активну роботу у цьому напрямку проводять у Чалівському лісництві, контора якого знаходиться у Терешках. На базі Терешківсьої загальноосвітньої школи та Ковалівського ліцею для обдарованої молоді тут створили два шкільні лісництва.
У кабінеті шкільного лісництва
Близько 50 учнів цих закладів беруть участь у різноманітних заходах і переймають і лісничих теоретичні й практичні знання.
– У нас працює кабінет шкільного лісництва. Ми вчимо дітей оберігати, садити ліс, доглядати за лісовими культурами, заготовляти насіннєвий матеріал. Виготовляємо разом наглядні матеріали, робимо шпаківні, влітку діти збирають гербарій або колекції комах, – розповів Іван Звягольський, лісничий Чалівського лісництва ДП «Полтавський лісгосп».
Іван Звягольський, лісничий Чалівського лісництва
Результати роботи із учнями та їхня зацікавленість помітні: Терещанське шкільне лісництво минулого року брало участь у Всеукраїнському зльоті лісництв, запросили їх і цього року.
– У нас таких шкільних лісництв ще мало, але ми працюємо, аби більше зацікавити учнівську молодь у такій роботі. До речі, після такого навчання у шкільному лісництві, діти мають шанс вступити в Лубенський коледж за направленням від лісництва. Далі такі студенти вже гарантовано матимуть робоче місце, а навчання буде безкоштовним, – зазначив Іван Звягольський. – Для цього шкільне лісництво і організували, аби заохочувати молодь приходити працювати до нас. Крім того, щоб діти бачили, як ліс створюють, як його садять, як він росте. Бо коли сам дерево садив, то вже інакше ставишся, не прийдеш і не будеш його підпалювати.
