Журналіст «Кола» поспілкувався з Олександром Верещакою, начальником регіонального центру інвалідного спорту «Інваспорт», про життя спортсменів-інвалідів на Полтавщині.
– Ми займаємося спортом для людей з обмеженими фізичними можливостями, реабілітацією їх та інтеграцією у суспільство. Можемо стверджувати, що помітна тенденція розвитку інвалідного спорту в області. Досягнення наших спортсменів перевищують минулорічні, – говорить Олександр Верещака.
Спорт для дітей-інвалідів
В Україні постійно проходить Спартакіада «Повір у себе» для дітей-інвалідів 11-15 років, розповів Олександр Верещака. Її проводять у всіх видах спорту, які є у дорослих спортсменів-інвалідів. Раніше вона проходила в Криму, але зараз – у Миколаївській та Одеській областях. До речі, полтавські діти цього року посіли перше місце на цій Спартакіаді у своїй підгрупі.
Досягнення
Плавання
На чемпіонаті світу пловці з Полтавщини: Дмитро Виноградець, Євген Богодайко, Юрій Бажинський, Ярослав Денисенко, Наталя Шестопал та Оксана Хруль принесли багато медалей в різних запливах. Як серед інвалідів по зору так і людей з проблемами опорно-рухового апарату.
Карате
Сім представників Полтавщини на Дефлімпійському чемпіонаті Європи з карате посіли призові місця: Олександр Махно, Володимир Махно, Інна Можара, Віта Гаврілова, Олександр Трет’як, Олександр Кальник і Маким Бєлєнок.
Шахи
Наталя Мироненко шахістка посіла перше місце на Чемпіонаті світу у командному заліку серед глухих спортсменів. Їй вдалося бути першою, як в команді, так і в особистому заліку.
Теніс
Іван Май став чемпіоном Європи з настільного тенісу.
Футбол
Полтавські футболісти з вадами слуху стали чемпіонами України.
Особистості в інваспорті
Штовхальник ядра Роман Данилюк став чемпіоном світу на першості, яка проходила в Катарі.
Вперше в історії України жіноча збірна з голболу, яка основується на базі Полтавської команди, завоювала путівки на Параліпійські ігри в Ріо-де-Жанейро в наступному році. Голбол – вид спорту для незрячих спортсменів.
Всеукраїнські змагання
Делегація футболістів з вадами опорно-рухового апарату поїде на чемпіонат України в Дніпродзержинську.
Дуже добре виступають на чемпіонатах України за всіма нозологіями представники шашок.
Проблеми
На Полтавщині дуже не вистачає бази для підготовки спортсменів.
– Ми шукаємо, знаходимо та виховуємо талановитих спортсменів, – говорить Олександр Верещака. – У нас дуже хороший тренерський склад. Проте є проблеми зі спортивними базами. Особливо для легкої атлетики та штовхання ядра. Не тільки, наприклад, у Полтаві, а й у Кременчуці. На жодній спортивній споруді немає майданчика для штовхання ядра. Саме тому наш чемпіон світу Роман Данилюк, який живе у Кременчуці, виїздить на тренування у Черкаси, там є необхідна база.
Про спілкування зі спортсменами
Олександр Верещака – також головний тренер дефлімпійської (для спортсменів з вадами слуху) збірної України з футболу. Каже, що за багато років дуже добре пристосувався до спілкування з підопічними.
– У таких спортсменів чудово розвинутий зір, – розповідає Олександр Верещака. – Кут огляду у них значно кращий, ніж у звичайних людей. Навіть під час тренування вони зажди приділяють увагу тренерові, партнерам по команді, не говорячи вже про ігри. Звісно, моїм підопічним важче грати, ніж здоровим футболістам. Якщо останні можуть віддати передачу на слух або за вказівкою тренера розгорнути атаку зовсім в інший бік, то глухі спортсмени не мають такої можливості. Але мої хлопці стараються грати, треба віддати їм належне, постійно шліфуємо майстерність на різних змаганнях серед здорових спортсменів. Починаючи від чемпіонатів Полтави з міні-футболу, великого футболу, закінчуючи чемпіонатами інших міст. Ми, наприклад, постійно граємо в Одесі. Там є велике штучне поле, де і виступаємо на місцевих змаганнях.
Тобто глухі спортсмени реагують на вказівки тренера, помічаючи їх, як кажуть, краєм ока. Крім того, під час розіграшу стандартів вони завжди дивляться на тренера та партнерів по команді, очікуючи вказівок.
Змагання наступного року
Для спортсменів-інвалідів найважливіший старт наступного року – 14-і Паралімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро (Бразилія).
– Можна трошки похвалитися, адже вперше полтавці завоювали дев’ять ліцензій на ці змагання, – говорить Олександр Верещака. – П’ять – із плавання, дві – з легкої атлетики, по одній з настільного тенісу та параканое. Це для нас велике досягнення, однак ми плануємо здобути ще більше ліцензій. Нагадаю, що перший полтавський представник на Паралімпійських іграх 2004 року – пловець Дмитро Кузьмін здобув «бронзу» і «золото».
Взагалі, потрапити на ці змагання – найвища мотивація для спортсменів. Раніше спортсмен ходив ховався, а зараз йде з гордо піднятою головою. А все тому, що на ньому – куртка збірної України. Ви навіть не уявляєте, яке задоволення спортсмен від цього отримує, йому насправді невимовно приємно і він відчуває гордість за себе і країну. Це навіть стороннім людям подобається, коли у людини такий вогонь в очах.
Також, вперше в історії України жіноча збірна з голболу, яка тренується на базі полтавської команди, завоювала путівки на Параліпійські ігри в Ріо-де-Жанейро наступного року (голбол – вид спорту для незрячих спортсменів).
Як спортсменам-інвалідам спорт допомагає стати частиною суспільства
Багато спортсменів-інвалідів тренується з дорослими. Це робиться для підвищення майстерності та для соціальної адаптації.
– Щоб натренувати спортсмена рівня збірної України, потрібно, щоб він займався зі здоровими, – продовжує Олександр Верещака. – Десь переймав досвід, десь конкурував, підлаштовувався. І це у майбутньому допоможе адаптуватися до здорового суспільства.
Також Олександр сподівається, що до шести футболістів представлятимуть Полтавщину на чемпіонаті світу з футболу у складі збірної України. Крім того, наступного року розігруватиме збірна України футбольну путівку на Дефлімпійські ігри 2017 року.
– На ці змагання маємо звернути увагу і ми, і тренери, і керівництво області та міста, – підсумовує Олександр Верещака. – Адже всі ці змагання знакові для престижу Полтави та області.
Читайте також: Двоє ворсклян викликані до складу юнацької збірної України