Фото - ФК «Ворскла»
Свіжеспечений ворсклянин люб’язно згодився розповісти прес-службі полтавського клуба про те, які сподівання пов’язує з «Ворсклою» найближчим часом…
- Богдане, то як же відбувся твій трансфер до полтавського клубу?
- Мені зателефонував головний тренер команди Василь Вікторович, і за кілька хвилин я вже ні на йоту не сумнівався у тому, що хочу підписати контракт з «Ворсклою». З відповіддю не барився, одразу ж погодився на запропоновані умови.
- Що про «Ворсклу» можеш сказати?
- Сильна бойова одиниця! Молоді хлопці зі своїми амбіціями втілюють тренерські плани. Завжди тут був добре організований колектив. Команда із року в рік ставить високі завдання перед собою, грає в Лізі Європи й прагне до найвищих щаблів турнірної таблиці. Я дійсно радий опинитися в такому класному колективі.
- Окрім «Ворскли» були ще варіанти, куди звали?
- Та це вже немає жодного сенсу, говорити, чи були пропозиції й від кого саме. Мені приємно, що тренери полтавської команди звернули на мене увагу, і ось я вже на два роки тут. Сподіваюсь бути справді корисним команді. Хоча зараз й у відпустці, та вже хочеться приступити до роботи на тренувальних зборах.
- В українському чемпіонаті багато хто спілкується з представниками інших команд. У тебе особисто у «Ворсклі» є знайомі?
- Тільки-но з Павлом Ребенком переговорили, він зараз за кордоном відпочиває. А так, заочно ледь не всіх хлопців з полтавської команди знаю.
- Те, що «Ворскла» здобула право представляти Україну в одному з найпрестижніших кубкових клубних турнірів - хороший стимул для тебе, аби боротися за місце в старті? - Концентрувати увагу на собі не хочу. Для мене, правда, головне, цілі й задачі колективу. Будемо слухати керівників, на що вони нас налаштовуватимуть, тренерів, які мають право висувати свої вимоги, а що стосується мене особисто, то я за те, аби моя команда перемагала.
- І все ж на початковому етапі які перед собою завдання бачиш?
- Пройти повноцінні літні навчально-тренувальні збори, працювати на всі сто відсотків. Та найголовніше, аби здоров’я не підводило.
- Як, до речі, відпустку проводиш, в Україні, чи за кордоном?
- Нікуди не літав. До кінця травня був у Луцьку, де в мене донечка закінчила перший клас, їздив до Хмельницького, зараз у Львові. Вдома мені все подобається, нікуди не бажаю, чесно.
- Що хочеш побажати уболівальникам своєї нової команди?
- Аби за літо вони відновили сили після минулого сезону, приходити на стадіон і самовіддано підтримувати «Ворсклу», вірячи в те, що ми можемо набагато більше, коли заповнюються трибуни.
Попередні два сезони Шуст провів у Луцьку, захищаючи кольори місцевої «Волині». У рамках чемпіонату й національного Кубка Богдан в 33 поєдинках боронив «рамку» команди Віталія Кварцяного. Ще раніше грав за «Карпати», у донецьких «Металурзі» та «Шахтарі», «Іллічівці», «Зорі» й «Металісті». Чимало пограв у збірних України різного віку, в тому числі й за національну збірну країни, з якою їздив на світовий футбольний Мундіаль 2006-го року, що проходив на полях Німеччини.
Народився Богдан Шуст 4 березня 1986 року на Львівщині, в місті Судова Вишня. Чемпіон України 2006, 2008, 2012 років, двічі перемагав у Кубку та стільки ж у Суперкубку країни (2008, 2012), був у заявці донецького «Шахтаря» в переможному фіналі Кубка УЄФА 2009 року. Чвертьфіналіст Чемпіонату Світу – 2006, має бронзову нагороду чемпіонату Європи серед 19-річних (2004 рік).
Своїми кумирами у футболі вважає датчанина Петера Шмайхеля, німця Мануеля Нойера та італійця Джанлуїджі Буффона. З «Ворсклою» хоче боротися лише за найвищі позиції в українському чемпіонаті.
Читайте також: Арменд ДаллкУ: від «А» до «У»
