Олена Ускова, доула з Кременчука. Фото надані Оленою Усковою (3 шт.)
Олена Ускова – нині мама чудової дівчинки Лаури, якій немає ще двох років. У минулому Олена – журналіст, працювала у Кременчуці. Нині вона змінила професію, стала доулою (помічницею у пологах) і розвиває цей напрямок разом із колегою. Про це розповіла «Колу».
Колись, ще століття-півтора тому, пологи часто приймали без лікаря. Жінок, котрі допомагали породіллі у нелегкій справі й малюкам з’явитись на світ, називали повитухами, пупорізками. Знання вони отримували від старших і досвідчених жінок. Однак це не було медичною допомогою, бо смертність мам і новонароджених була високою. Згодом із розвитком медицини і наближенням її до людей (у буквальному розумінні) пологи стали приймати акушери-гінекологи. Років 10 тому в Україні почали широко застосовувати партнерські пологи. Здебільшого партнери в пологах – чоловіки, рідше мами і подруги, сестри. А останніми роками стали популярними доули – сертифіковані помічниці в пологах.
Суть допомоги доули добре передана у висловлюванні одного лікаря: «Якби доула була ліками, було б злочином їх не призначати».
– Олено, розкажи, будь ласка, звідки сама дізналась про доул?
– Знаєш, Ніно, я тепер вже й не згадаю, звідки все це в мене почалося. Ще років 3-4 тому в моєму оточенні слово «доула» не звучало. З особистих причин я дуже цікавилась навколопологовою тематикою – запліднення, здорова вагітність, природне батьківство, грудне вигодовування. Зустрічалась із жінками, які народжували в Україні та Європі, в пологових будинках і вдома. Почала читати підручники з акушерства та іншу наукову літературу з перинатальної тематики, статті та дослідження міжнародних експертів. Десь там я вперше й зустрілася зі словом «доула». Спочатку й сама не второпала, що ті доули роблять. Думала, що це така підпільна назва несертифікованих акушерок. Вже потім зрозуміла, що діяльність доул та акушерок дуже різниться.
Мені дуже імпонує таке пояснення: доула – професійний партнер у пологах, одразу зрозуміло, що тут не йдеться про якусь конкуренцію з медициною або посягання на втручання у процес пологів.
– Чому виникло бажання змінити життя і діяльність, адже ти чимало років була журналістом на радіо та в друкованій пресі?
– Коли я відмовилася від звичної мені кар’єри, керувалася бажанням бути корисною людям, робити щось таке дуже справжнє. Жити у гармонії з собою і з совістю, не озиратися без кінця на реакцію начальників чи якихось інших людей. Я за натурою – не «торгаш», знаєш, не вмію домовлятися з сумлінням, дуже гостро відчуваю «добре» і «погано». Для мене доульство – це мій особистий спосіб зцілювати світ.
– Який відсоток людей, котрі дізнаються, що ти доула, знають, хто це така?
– Ти будеш сміятися! Ні про які відсотки не йдеться. Рік тому я жила в Києві. Там можна було зустріти професійних доул. І жінки про них чули, і багато хто тішиться з того, що запросив доулу на свої пологи. У Кременчуці ситуація зовсім інша. З того часу, як я отримала свій сертифікат, зустріла одну жінку, якій не треба було пояснювати, у чому суть роботи доули. Але й вона називала нас на чоловічий манер «доул». Хоча стоп! Разом зі мною у Києві на доульському курсі навчалася кременчужанка і моя близька подруга Олена Орлова. Ми прийшли до професії абсолютно різними шляхами. Але вона стовідсотково знає, хто такі доули. Я дуже щаслива, що нас таких тепер дві. І ми разом популяризуємо важливість природних пологів у Кременчуці.
– Скільком жінкам ти була доулою? Якісь неординарні випадки траплялися?
– Я отримала сертифікат зовсім недавно. Зараз ще ні про які курйози не йдеться. Хіба що я сама для себе курйоз. Бо через те, що не маю великого досвіду, ходжу на пологи безкоштовно або, як зараз кажуть, за донейшн (у перекладі з англійської форма винагороди – прим. авт.). Це також наша авторська «придумка» з Оленою Орловою. Ми собі вирішили, що зараз для нас на першому плані репутація, як серед породіль, так і лікарів. Ми дуже хочемо, щоб медпрацівники побачили різницю між професійними і непрофесійними доулами. Відчули, що ми настроєні виключно на партнерство, якісну взаємодію і позитивний результат пологів.
– Чи практика залучати доулу поширена в Україні і як у пологових на це реагують?
– По-різному реагують, якщо чесно. Залежить і від пологового, і від лікаря, і від доули, певне. Знову-таки, я знаю ситуацію в Києві, бо я там жила, і в Кременчуці. Все інше – тільки зі слів колег. У Києві, наприклад, є лікарі, які, побачивши знайому доулу, зітхають з полегшенням, мовляв, ти прийшла – все буде добре. А є й кардинально протилежне ставлення, коли медики вигадують напівкосмічні причини, чому доула не може потрапити в пологовий. Втім, закон тут на нашому, доульському, боці. Поруч з породіллею у пологовому можуть перебувати одночасно двоє людей.
– Звідки жінки можуть дізнатися про доулу? У жіночих консультаціях і пологових будинках є така інформація? Скільки приблизно коштують послуги доули?
– «Асоціація фахівців з природного батьківства», до речі, єдина організація, яка в Україні проводить навчання та сертифікацію доул, має дуже гарний сайт. На ньому є реєстр всіх професійних доул України. Крім того, імена випускниць асоціації внесені до Міжнародної мережі доул. Щодо медзакладів, то я в них інформації про помічниць у пологах не зустрічала. Максимум про консультантів із грудного вигодовування. Та й то рідкість. Лікарі не в захваті від сторонніх на їхній території. Щодо кременчуцьких доул, то ми з Оленою Орловою віртуально живемо в «Фейсбуці», маємо сторінку нашого авторського проекту «МиМами», де викладаємо всі новини і заходи.
Доули у всьому світі – спеціалісти не з дешевих. В Україні середньої ціни немає. Залежить від людини, скільки вона навчалася чи має європейський досвід, скільки пологів за її плечима, якими навичками володіє. Супровід може коштувати 8 тисяч гривень, а може й 2. Слід розуміти, що в ціну входить не тільки присутність на пологах. А й підтримка в період вагітності, а також кілька годин після пологів.
Олена Ускова з викладачем Юлією Шушайло
– Післяпологовий супровід: що сюди входить. Я знаю, що є мами, які народили вперше і вони бояться щось зробити не так із дитиною, тому користуються послугами доул, бо з близьких їм немає кому допомогти.
– Сюди входить все по запиту новоспеченої мами. Доула навчить правильному прикладанню малечі до грудей, догляду за шкірою дитинки, гігієнічним процедурам, першому купанню у ванночці або великій ванні.
– Що найважче у роботі доул? Які якості повинна мати доула?
– Доулою може бути жінка, яка має позитивний досвід власних пологів. На мій погляд – це один з основних моментів. Знаю, що поки не пройде моє захоплення жінкою, яка народжує, я зможу бути ефективною у цій професії. Звичайно, мають значення й інші мої навички – робити знеболювальний масаж, допомагати з диханням, підказувати найбільш комфортну для руху дитинки позу. Але віра у те, що жінка може народжувати і готовність бути надійною і неупередженою підтримкою у будь-якому рішенні мами, – це для мене номер один.
Найважче? Чисто фізично доула не має права втомитися, скільки б часу не тривали пологи, доула має бути включена на 100%. Психологічно тут складніше. Кожна жінка, і доула також, має в голові свій ідеальний сценарій пологів. Що мають робити, наприклад, медпрацівники, а чого не повинні. Проте стандарт професії доули саме у тому, щоб не нав’язати своє бачення вагітній, не втрутитися у її особистий процес, з відкритим серцем приймати все, що несуть у собі пологи.
Дослідження показали, що під час супроводу пологів доулою ризик кесаревого розтину, накладання щипців та стимуляції знижується практично вдвічі. Жінка, котра народжує, перебуває в безперервному контакті з людиною, яка добре розбирається в перебігу нормальних пологів, і тому в багато разів менша ймовірність медичної перестраховки! Багато акушерів і лікарів уже оцінили важливість допомоги доули і для них самих: жінка, з якою поруч доула, набагато спокійніша і впевненіша, ніж більшість породіль у пологовому блоку, до того ж процес пологів у неї відбувається набагато м’якше, ніж зазвичай.
Практика знеболюючого масажу в пологах
Думки мам стосовно доул
Ольга:
– У наших пологових, де дітей купують за долари, це зайве, як на мене, «башляти» треба все одно. Заплатиш – і всі бігатимуть біля тебе, і допомагатимуть, і радитимуть чим не доула – збірний образ?))) Десь в іншому місці/країні, може, і шукала б таку людину, але тільки на перші пологи. У других вже дорогу знала б.
Олена:
– Я от тепер думаю, що варто було. Але, оглядаючись назад, багато що варто було, але не розумієш цього перед першими пологами. Ну і, вважаю, що якось із доулою треба було знайомитись місяці на шостому і звикати до чужої людини. А мені знайома навіть радила свою подругу – спеца з психології вагітних і матерів, для консультацій, і вона ж доулою могла потім бути. Але я «протупила» і грошей не було... ех(
Анна:
– Мені здається, це залежить від жінки. Мене стороння людина дратувала б ще більше. Дуже допоміг чоловік. І потрібні слова знаходив, і робив усе, що я просила.
Леся:
Дама, з якою ми ходили на передпологові курси, – доула. От з нею я б народжувала, якби із якихось причин не міг бути поряд чоловік. Тут важливо відчути людину, мені здається. У чоловікові мене бісило те, що під ранок він почав засинати на диванчику, думаю, доула так би не поводилася.
Ксеня:
– Бачу ідеальний варіант: доула, чоловік, лікар, дружній до природніх пологів. Але це чимало по грошах виходить.
