Вітаю. Як Ваші справи?
- Гарно. Звичайно, події в Україні хвилюють до сих пір. Ми із застереженням їхали на концерт – вагалися до останнього, бо ситуація у країні не однозначна. Багато іноземних виконавців скасовують концерти, українські – переносять. Кожен день у нас з’являються різні політичні новини, коливається долар. Та ми вирішили все одно виступати – як буде, так і буде. У тому сенсі, що більшість людей зараз віддають перевагу не розвагам, а спостерігають вдома за новинами.
Гурт «НеДіля» якось приймав участь у останніх подіях країни?
- Звичайно. З проектами, в яких я граю та продюсую – гурт «Астарта», дует із Орестом Крисою – ми неодноразово виступали і на Майдані Незалежності – Євромайдані, і їздили у Львів. Більше того, чергували вночі, збирали речі та гроші. Робили все, що могли. Потім я полетів у відрядження до Москви, якраз почалися перші події на Грушевського. Прилетівши, ще трохи брав участь. А потім, чесно зізнаюся, коли почалася стрілянина, я не вилазив. З чим мені – з лопаткою чи каскою? Чим міг, тим підтримував – їздив по лікарнях, поранених запрошував до себе. Але, на щастя, чи на жаль, поранених мені не доставляли додому. Тоді просто зібрав всі речі, що можливо було. І каска в мене була, і валянки… Все передав.
Ви, особисто, задоволені результатом Євромайдану?
- Я задоволений тим, що мільйони українців прокинулись від зомбованого сну. Це вже дуже добре. А далі подивимось, бо за короткий час роботи нової влади дуже важко визначити що зараз відбувається і що нас очікує. Поки дії непогані: з чимось я згоден, з чимось – ні.
Чи вплинули події в країні на вашу творчість?
- Я можу сказати, що не тільки в мене, а й у всіх творчих людей з ким спілкувався, увесь цей час був творчий ступор. Це не можна назвати творчою кризою. Коли ти простоїш ніч на Майдані, потім приходиш додому, відпочиваєш, займаєшся справами - неможливо займатися творчістю. Ми намагалися збиратися на репетиції, та дуже багато з них відміняли – були чи події якісь, чи траур. Творити було неможливо, а сісти і написати щось революційне – не вдавалося. Ми з Орестом створили ще у листопаді пісню «Встати і вийти» на слова Костя Москальця. Дуже гарна вийшла композиція – її крутили в Інтернеті разом із фото перших подій на Майдані. Ще з гуртом Kozak System я записав пісню «Брат за брата». Цим намагалися об’єднати людей і показати, що всі ми – єдина Україна. Я вважаю, що коли кожен від себе віддає хоч трохи – це вже як у вислові «из пещинок строятся барханы».
Розкажіть про «повернення» гурту «НеДіля» на сцену та новий альбом.
- Ми почали ще у минулому році – репетирували активно, записали перший сингл «Непричесана» на слова Ірини Цилік. І якраз збиралися зняти кліп в листопаді - розпочались всі ці події. Ми відклали зйомки. Були ще задуми випустити весною свіжих пісень. Гурт «НеДіля» я не лишав. Але через те, що я займаюся великою кількістю проектів - «Є»-Band, «Астарта», дует з Орестом, окреме написання пісень – до «НеДілі» не доходили руки, а матеріал накопичувався. В якийсь момент відчув, що треба! Мій кум Євдоким Решетько, він грає на гітарі у нас, погодився підтримати ідею повернення. Також приєднався Богданчик на барабани і Таня на бас. Матеріалу маємо багато, але ці три з половиною місяці майже неможливо було працювати.
Анонсувалося, що альбом вийде двома мовами. Якими?
- Російською та українською. Я ніколи не ставився до російської мови скептично, агресивно чи радикально. Більшість свого життя я нею розмовляю і думаю. На українську мову в мені вплинула «Червона рута» 1997 року, коли ми з «Танком На Майдані Конго» виграли цей фестиваль. Ще намагаюсь писати пісні французькою. Це все дає свої плоди. У минулому році я продюсував альбом «Віршолюбики». У мене купа виконавців заспівали дитячі пісні: Росава, Kozak System, Ot Vinta, Mad Heads, Наталка Гордієнко, Олег Кензов. Мені це так сподобалося, що на цей рік я спланував продовження. Тим більше, є зацікавлення артистів. Але за три місяці у мене не було змоги займатися проектом. Зараз намагаюся в пам'ять загиблих майданівців - «Небесної сотні» - створити щось вагоме. Я кинув «кліч» і мені прислали дві дитячих казки. Першу читав вдома і – розплакався. Хочу зробити аудіо варіант.
Все-таки події якось вплинули на творчість…
- Мені подзвонив мій колишній продюсер і запропонував зробити щось на кшталт казки. Бо з часом все забудеться, але якщо це буде як народна творчість – житиме у пам’яті довше. Треба ж щось роботи. Бо я там не стояв у момент, коли літали кулі. А люди стояли, щоб я міг тут спокійно сидіти і давати інтерв’ю. Хотілося б, щоб їхні смерті не були просто смертями. А була шана і пам’ять.
У підсумку розмови Едуард «Діля» Приступа висловив свої сподівання:
- Я дуже надіюся на українських жінок. Сподіваюся, у нашій країні наскільки підніметься рівень життя, що наші жінки будуть народжувати дуже багато гарних діточок. І ми будемо розбудовувати нашу велику, могутню, дуже талановиту та сміливу, високодуховну та творчу Україну.
