Початок гри
Команда з велодозору має складатися із двох, або трьох учасників. Двоє моїх друзів Володимир та Денис згодились допомогти у сміливому експерименті, тим більше Вова запрошував пограти вже давно. Отож у призначений час, а саме о пів на сьому, наша команда прибула на брифінг біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Усім учасникам (на початок змагань зареєструвалося 12 команд, але зрештою на старт вийшли 10) пояснили суть та тему гри. «Долаючи міські джунглі» - такою була тема гри.
– Одразу маю повідомити, що у деяких ігрових локаціях код намальований маркером, – розповів Дмитро, організатор дозору. – Також в багатьох місцях вам буде важко до нього дістатися. Потрібно бути дуже уважним.
На першому колі журналіст відпочивав
Після промови організатора, оплати стартового внеску (90 гривень з команди) та питань від учасників, залишилось хвилин десять до початку гри. Я вирішив використати цей час, щоб відпочити.
Мені щось дуже не хотілось нікуди рушати, але ми все ж проїхали до театру імені Гоголя і вирішили стартувати звідти. Уявіть мої відчуття, коли на телефон прийшло завдання: «Код написаний маркером та схований в радіусі 30 метрів від проведення брифінгу». Я швидко кинувся до свого велосипеда та помчав на місце брифінгу. Там вже повним ходом інші учасники шукали заповітний код. Цого вдалося першим знайти Денису з моєї команди.
Потім довелося лізти у підвал
Нам прийшло друге завдання: «На цій вулиці можна познайомитися з хорошою дівчиною, яка живе на вулиці Південній в домі номер 3». Дуже добре, що ми не поїхали на Південну, а відразу пригадали вірш Ярослава Смелякова «Хорошая девочка Лида». Звідси і висновок – їхати потрібно на вулицю Лідова будинок номер 3. Це завдання ми також виконали швидше за усіх. Код був захований у підвалі і мене відправили добувати його. Переживши кілька неприємних хвилин у темряві, я знайшов необхідні цифри.
А от з третього завдання почалися усі наші негаразди. «В міських джунглях все несправжнє та ілюзорне, як на театральних підмостках». Обмірковуючи таке завдання в мою голову прийшла думка, що у Полтаві в Театральному провулку є невеликий міст, де і може бути захований код. Денис та Володимир пройнялися цією ідеєю і ми рушили в бік провулку. 20 хвилин поневірянь різноманітними вулицями та провулками, які мають назву «Театральний» та «Театральний-1» ніякого успіху не принесли. Допомогла перша підказка «Ілюзорне та несправжнє – липове». Як з’ясував колективний інтелект нашої команди, під мостом, на вулиці Маршала Бірюзова (Решетилівський шляхопровід), є вулиця Липова. Саме там нам вдалося після довгих пошуків здобути код. Навіть після цього, ми ще були у лідерах.
Фортуна відвернулась від нашої командиДалі нас чекало жахливе фіаско – три невиконаних завдання. За цей час ми встигли заблукати, полаятись із охоронцем, який чесно виконував свою роботу та не пустив нас на ввірений йому об’єкт та багато іншого. У результаті ми витратили на блукання три години, проїхали безліч кілометрів і врешті-решт руки у нас опустилися. На жаль, ми не додумалися до, здавалося б, очевидних речей. Залишалось два додаткові завдання і відставання наше було нездоланним…
Перше з них звучало так: «У міських джунглях навіть Гулліверу є де перепочити». На щастя, у нас відкрилось друге дихання та додаткові чакри. Ми, а точніше ваш покірний власник гострого пера, здогадалися, про великий стілець – рекламу меблевого магазину. Ми знаходилися недалеко від того місця, рвонули туди і знайшли код. Останній код у грі знаходився на одній з опор віадука на Київському вокзалі. На жаль його ми теж не здобули, хоча і були на відстані витягнутої руки. Але час для гри просто вийшов, бо ми дуже багато витратили на три невиконані завдання.
У результаті ми зайняли почесне 10-те місце і отримали за нього грамоту та пляшку шампанського. Непоганий результат, принаймні частину витрачених грошей ми «відбили».
Що таке дозор? DozoR (Дозор) – командна гра, що включає в себе змагання з нічного міського орієнтування, акторські та рольові рівні, екстремальні та логічні завдання. У DozoR грає вже більше 180 міст. Гра складається з завдань, в кожному з яких зашифровано місце розташування коду або людини у місті. Мета - пройти послідовно всі рівні раніше інших команд, виконати всі додаткові завдання. Зазвичай вони супроводжуються «кодом небезпеки» – позначенням, яке вказує на ступінь ризику на рівні. Умовою виконання завдання є отримання коду, що складається з цифр і латинських букв, який передається організатору. Ігри проводяться в ніч з суботи на неділю (у великих містах полегшена версія гри проводиться в ніч з п'ятниці на суботу), один раз на два тижні. Шість ігор об'єднуються у сезон, за підсумками кожної гри та сезону вцілому визначаються відповідно переможець гри і переможець сезону.Андрій Іванов