Пропонуємо вашій увазі відповіді на деякі запитання.
- Андрій Всеволодович, є алея Гоголя, там паркові скульптури. А чи можна зробити щось подібне там, де пам’ятник Котляревському? І щось треба вирішити з могилою Короленка, адже там збираються неблагополучні підлітки, може якось городити її?
Я не просто планую загородити могилу Короленка, а і весь парк «Перемога», як це зроблено в інших містах. Щоб після 23 години закрити його і там нічого поганого не відбувалося. А зранку, о 5 чи о 6 годині, коли люди виходять на зарядку, відкрити. Ми такий експеримент зробили біля пам’ятника Слави і це прижилося.
- Чи займаєтеся Ви спортом, яким саме? І чи займаються спортом Ваші дружина та діти?
На жаль останній рік у мене немає можливості займатися спортом. Останній рік дуже напружений, можливо це і з виборами пов’язано, вільного часу мало. Тому я кожного ранку тільки роблю зарядку і приймаю холодний душ. Раніше була можливість і на ковзанах кататися і на лижах. В цьому році я нікуди не їздив, тому що снігова зима була. Раніше в мене була неділя вихідним днем, але останні 9 місяців і в неділю я працюю. Я дуже люблю і футбол, і хокей, дуже люблю великий теніс. Це спорт, який дає можливість відпочити і забути про всі проблеми. А дружина займається спортом, вона тричі на тиждень ходить у «Вітамін», підтримує форму. Старший син зараз працює в Києві і там він постійно ходить до спортивного залу і займається своїм здоров’ям. А молодший син, йому 5 років, в дитячому садочку як і всі бігає, займається спортом.
- Андрій Всеволодович, як можна вирішити таке питання. У нас дому 15 років і за цей час нір азу не робили ремонт під’їздів. Ми неодноразово звертали в ЖЕД, але нам говорять, що немає коштів.
Моє завдання давати кошти ЖЕДам, що ми і робимо. Але ЖЕДИ самі формують список кому в першу чергу робити. Але Ви знаєте, кому спочатку роблять ремонт? Тим, хто отримавши відповідь не чекає, а двічі в день чи телефонують, чи приходять до керівника ЖЕДа і, грубо кажучи, «беруть його за горло». Це дуже погано, це не правильно. Але так є. Хто стукає, тому і відкривають. Ви теж активніше з ними співпрацюйте, тоді у ЖЕДів і кошти будуть і вони ці ремонти зроблять. Але тільки в цьому році ми відремонтували 175 під’їздів і цю роботу продовжуємо.
- Я детально вивчала Вашу біографію і мені відомо, що Ви закінчили Суворівське училище. Чому Ви не стали офіцером?
Ви знаєте, я офіцер і зараз. Просто не буває колишніх офіцерів. Але дійсно, після закінчення Суворівського училища, я продовжив навчання в Ленінградському вищому воєнно-політичному училищі ПВО і активно займався спортом – офіцерським п’ятиборством. І так сталося, що на полосі перепон я отримав травму і не мав можливості майже рік не те що займатися спортом, а й навіть бігати. Мене перевели на навчання, без екзаменів, в Київський інститут народного господарства. Але після закінчення інституту я і звання отримав, тобто офіцером я став.
- Дякую за ремонт дворових проїздів на Пушкіна 88. Але коли дійде черга до сусідніх будинків?
Ми нещодавно закупили спеціальну техніку – рециклери і ми вже більше семи тисяч квадратних метрів відремонтували тротуарів і дворових проїздів. Ми перед собою ставимо завдання відремонтувати всі тротуари і всі дворові проїзди у всіх будинках Полтави. Тому обов’язково зробимо ремонт і біля Вашого будинку.
- Андрій Всеволодович, мене дуже турбує питання, як зробити зручнішим під’їзд до нашого кладовища на Розсошенцях?
Тимчасово ми вирішили це питання запустивши спеціальний маршрут. Від Поштамту їздить автобус не до кінцевої тролейбуса, а на одну зупинку далі. Але ми плануємо знайти можливість побудувати додаткову тролейбусну лінію, щоб продовжити маршрут тролейбуса. Я думаю, що найближчим часом ми це питання вирішимо.
- Як Ви плануєте розвиток нашого міського транспорту? Які будуть маршрути? До якого часу ходитиме транспорт?
У нас є прийнята програма розвитку транспорту на майбутні 10 років. І в рамках програми ми хочемо зменшити кількість малого за розміром транспорту, а збільшувати кількість великих автобусів і тролейбусів. До Дня міста ми закупили 10 автобусів і в наступні роки плануємо закупляти транспорт. Я знаю, що в час пік є проблеми, але повірте, що весь рухомий транспорт весь на маршрутах. Але підприємці в останні роки не вкладають кошти в придбання нового сучасного транспорту, пояснюючи це тим, що це їм економічно не вигідно. Тому що у нас мала ціна за квитки. Тому за рахунок міського бюджету ми будемо закупати транспорт і збільшувати кількість, перш за все, тролейбусів. А по-друге, збільшувати кількість комунальних автобусів. Потрібно, щоб і держава допомагала. Потрібно купувати транспорт не по одиниці, а десятками на рік. Але ми будемо просити на 2011 рік, можливо в лізінг, купити 10-15 тролейбусів.
- Чи не закінчаться всі Ваші соціальні проекти після першого листопада?
Пам’ятаєте, як в 2006 році, тоді 26 листопада були вибори, що 27-го світло не буде горіти, сміттєві баки не будуть встановлювати і дитячі майданчики не будуть встановлювати? Але ж ми 4 роки працюємо. Всі ці програми працювали і далі будуть працювати.
- Всі 11 Ваших опонентів гостро критикують діяльність на посаді мера, це Вас не дивує?
Це повинно дивувати наших виборців. Тому що критикувати набагато легше. І я можу зрозуміти деяких підприємців, які не працювали у владі іїм немає що сказати, тільки критикувати. Я не зовсім розумію двох колишніх губернаторів, які мали можливість, мали великі фінансові ресурси, мали можливість через державний бюджет вирішувати питання. За час їхнього керівництва областю в Полтаві нічого не зроблено. У будь-якому разі вони не кажуть, що щось зробили. А раз не кажуть, значить нічого не робили. Критикувати і давати поради – це дуже легко. А працювати і звітуватися – це набагато складніше. Так проблеми є, але вони завжди будуть і їх потрібно вирішувати. Але треба показувати, як ми цими питаннями і проблемами займаємося. Тому Бог нам суддя і виборці теж. Вони повинні для себе вирішити – їм потрібні конкретні справи чи їм потрібен популізм.
- Я хочу задати питання з приводу ямкового ремонту дворових проїздів. В нашому дворі, на вулиці Кондратюка, 13 робили такий ремонт. Половину ям заасфальтували, половину – засипали чимось. Така технологія і надалі буде використовуватися?
ЖЕД проводячи ремонт, враховуючи погодні умови, засипав ями старим асфальтом для того, щоб перезимувати. В майбутньому, коли будуть відповідні погодні умови асфальтування продовжать. В цьому році ми активізували роботу в цьому плані, не встигаємо всюди зробити. Але коли буде тепло, ми продовжимо роботу.
- Чи існує програма, яка передбачає асфальтування доріг на околицях міста?
За 4 роки заасфальтовано 75 вулиць, які раніше мали щебеневе покриття. Є ще сотня вулиць і провулків, які мають таке покриття, а ще два десятка вулиць наіть такого не мають. Один кілометр сучасного покриття коштує 8-9 мільйонів гривень, а якщо в провулках покриття, то це вполовину менше. Дорожній збір від власників транспортних засобів, який надходить в міський бюджет – це 9 мільйонів гривень на рік. А ми витрачаємо щорічно 20 мільйонів гривень на рік, робимо ямковий ремонт. Ми дуже розраховуємо на допомогу держави.
- Чому Ви на вибори міського голови йдете не від «Батьківщини»? Ви посварилися з Юлією Володимирівною?
Я ні з ким не сварився і дуже поважаю членів партії «Батьківщина». Мене пов’язує з цією партією конструктивна робота протягом чотирьох років в міській раді як і з депутатами інших політичних сил. Нагадую, що і в 2006 році йшов не від партії, а був самовисуванцем. На сьогодні ні одна політична сила не має підтримки більшості полтавців. Тому, якби я балотувався від партії «Батьківщина», я б став опонентом жителів, які голосують за партію влади. Краще самому йти на вибори, але новий закон обмежив це право, тому я знайшов спеціальну політичну партію. Але мене низка політичних партій підтримує. Ця партія обрана, щоб ні в кого не викликати алергії.
- Чому Ви як чинний мер віддаєте перевагу харківським шляховикам, харківським хлібо- і м’ясокомбінатам? Ви що, не настільки любите Полтаву та полтавців?
Я не так давно купляв м’ясо на ринку біля Універсаму номер один. І я спитав, свійська ж свинина? Вона сказала, що свійська. Не польська. Вона, коли мене впізнала, запитала, а чому ж Ви дозволяєте, щоб польську свинину завозили? А мене ніхто не питає. Мене ніхто не питає з приводу хліба. Самі підприємці самі обирають, де їм закупати хліб. Я купляю хліб наших полтавських виробників. Щодо ситуації на Полтавському хлібокомбінаті, то дійсно власник останні роки займався справа дуже погано, принаймні в фінансовому плані. Ми бачили неодноразово, що там є затримки з заробітної плати і несвоєчасне погашення боргів за газ. Ми звернулися до прокуратури, щоб зробили перевірку фінансового стану підприємства. Були виявлені певні порушення. Ми вітаємо те, що на цьому підприємстві з’явився новий власник. Це серйозний інвестор, який працює по всій Україні. З його приходом почав працювати хлібокомбінат. До речі, в кризу за моєї ініціативи, була прийнята програма «Полтавська марка». Я особисто як міський голова агітував всіх наших мешканців купляти продукцію полтавських виробників.
- Полтавці і досі згадують ситуацію, яка виникла в Полтаві взимку. Тоді було дуже багато нарікань на дії влади.
Навесні 2010 року, коли підводилися підсумки Кабміном з питань благоустрою міст України, то перше місце не присвоїли нікому, тому що не справилися з зимою. А Полтава отримала в цьому рейтингу третє місце. Ми повинні бути патріотами нашого міста. Можна критикувати, але місто не зупинилося. Донецьк, Дніпропетровськ зупинялися на добу, півтори доби, тому що не було можливості працювати. В той час, на мою думку, в нас не було обласної державної влади, яка б турбувалася про людей. Ми сам на сам залишилися з цією проблемою. Але транспорт працював, лікарні працювали. Ми критику приймаємо, ми зробили певні висновки, ми знаємо прогноз на цю зиму, техніку підготували. Другої такої помилки не буде.
- Розкажіть про своє ставлення до інциденту між журналістами «Коло» і прес-службою міськвиконкому?
У нас на сесії депутатів менше присутніх, ніж представників ЗМІ. На останній сесії було 36 депутатів і 48 запрошених. Я займаюся вихованням своїх підлеглих, тому і керівництву вашої газети теж повинно бути не соромно, не просто піднімати прапор і говорити, що журналісти - це якась каста, вища ніж інші люди, а теж займатися вихованням. Тому що у нас були випадки, до речі, з вашими представниками, коли в шортах приходили на засідання сесії. Я не розбирався там є акредитація чи її немає. Але там ситуація трохи інша. Коли вже почалася сесія і вже половина її пройшла, то це неповага до людей, коли будь-хто захотів – прийшов. Треба займатися вихованням працівників і тоді таких питань не буде виникати. Я в свій час виховував свою прес-службу. Але треба чітко розібратися коли, як і що було.
- Чи граєте Ви в азартні ігри, в казино?
Не граю. Один раз в своєму житті брав в руки фішки, щоб розуміти, що це таке і програв сто гривень. Більше такого не було. Мене це просто не приваблює.
- Чого Ви боїтеся в житті?
Ми всі люди по життю боягузи. Ми боїмося захворіти, боїмося втратити рідних та близьких, ми боїмося залишитися на самоті. Тому ці якості притаммані і мені, як будь-якій нормальній людині.
- На скільки відсотків Ви впевнені в своїй перемозі?
На 99% я впевнений у своїй перемозі. Один відсоток – це відсоток випадковості. Все може статися, можна просто не дожити до перемоги. Всі ми ходимо під Богом і стовідсоткової гарантії ніхто не може дати.
