![Олександр Мамай вітає Ганну Четвертних. Фото Юлії Корж](http://s1.kolo.poltava.ua/images/page-thumb/102472801/0/28/2842/w23.jpg)
Міський голова подарував Ганні Четвертних букет квітів та конверт з грошима. Його соратники принесли торт. Звісно, не обійшлося і без пайків від ГО «Наш дім Полтава». Своїх гостей же 84-річна іменинниця пригощала святковим столом.
- Мені дуже приємно цього дня вітати матір воїна-інтернаціоналіста, - зазначив міський голова. - Утішає те, що у Ганни Яківни бадьорий і оптимістичний настрій. Хотілося, щоб про таких матерів згадували не тільки цього дня. Особисто мною було дане розпорядження про надання допомоги вдовам та матерям воїнів-інтернаціоналістів у сумі 1000 гривень.
Ганна Четвертних поділилася з журналістами своїми спогадами про сина. Шлях військового Євген обрав невипадково. Адже чоловік Ганни Яківни теж був військовим.- У Афгані він перебував 2 роки, – розповідає Ганна Яківна. – До цього він закінчив училище зв’язку. Поїхав до Білорусії. До Афганістану Євгена покликав командир його військової частини.
Життя Євгена підривалося не один раз.
![Фото. Меморіальна дошка Євгену Четвертних знаходиться на будинку, в якому живе його мати](http://s1.kolo.poltava.ua/images/page-thumb/102472801/0/28/2842/w19.jpg)
- Якось, під час бойових дій у Афгані, Євген приїхав у відпустку додому, - продовжує 84-річна полтавка. - Він лежав на дивані і сказав, що у нього у грудях болить. Я запитала чи не захворів він бува. Син відповів, що ні. Лише пізніше Євген зізнався чоловікові моєї сестри, що його було збито під час польоту в літаку. Збив їх вертоліт. Через що він упав, сильно травмувався і прилетів у відпустку.
У листах до матері Євген Четвертних писав «Мамо, тут де я, безпечно…».- Коли я їхала в потязі мені приснився сон: грядка, на ній, начебто, цибуля росте, - говорить Ганна Яківна. - Але вона чомусь не зеленого кольору, а жовтого. І фактично після цього я дізнаюсь від брата, що з Євгеном сталася біда. Я запитала, чи він не ранений. А брат, сказав, що він загинув.
Ганна Четвертних запевнила, що її щороку приходять вітати воїни-афганці. Сьогодні увечері до неї має прийти її родина. Адже в неї є ще донька, четверо онуків та одна правнучка. Живе 84-річна полтавка не сама, у неї у квартирі кілька дорослих котиків та кошеня.
![Фото. Ганна Четвертних переглядає фото із загиблим сином](http://s1.kolo.poltava.ua/images/page-thumb/102472801/0/28/2842/w43.jpg)
Таким чином закінчилась більш, ніж дев'ятирічна військова інтервенція Радянського Союзу в сусідню державу, в якій і сьогодні ще триває громадянська війна. Захищати революцію в "братерській" країні були призвані понад 150 тисяч українців. Більше трьох тисяч з них загинули під час цієї війни, сім тисяч повернулися в Україну інвалідами, близько 2 тисяч вважаються полоненими і без вісті зниклими. Уже вдома, від ран, хвороб і самогубств померли більше 4 тисяч українських "афганців". Всього з 1979 року в Афганістані загинуло понад 14 тисяч радянських солдат, більше 30 тисяч з них були поранені. З афганського боку втрати були ще жахливіші - біля 1.5 мільйона загиблих і майже 5 мільйонів біженців, що знайшли притулок в сусідніх Пакистані та Ірані. За матеріалами tsn.ua