
А от фінал, де змагалися Іран та Сирія був достойним звання головного матчу. У першому таймі рахунок був 1:1. завдячуючи двом ударам з рикошетами. А от на початку другого з нічого виникла ситуація коли футбол ледь не переріс у єдиноборства. В ігровому моменті капітан сирійців не досить чемно обійшовся із воротарем іранців (який, до речі, стояв просто феноменально). Епізод був досить суперечливим – два гравці зіштовхнулись у повітрі, але сирієць при цьому вдарив іранця ногою. За свого підопічного вирішив заступитися іранський тренер, який чомусь знаходився за воротами, а не на лавочці запасних. Наставник Ірану щось виказав молодому сирійцю, а той на правах капітана команди відповів. Як було чути, розмова відбувалась на «великом и могучем». Ось так слово за слово, образа за образою і гравець накинувся на тренера, іранці почали обороняти свого коуча. У сутичку втрутились запасні гравці та навіть глядачі. Через 15 хвилин штовханини і взаємних образ гру все ж відновили.
Здавалось, що після інциденту суперники просто ноги «відриватимуть» одне одному. Але в час, що залишився навіть і порушень грубих не було. Суперники чемно дограли до післяматчевих пенальті. 11-метрові влучніше виконали іранці, вони і святкували перемогу на турнірі.