Так міністр освіти та науки висловлювався про львів’ян та жителів Західної України.
На що пан Табачник сказав, що від своїх слів не відмовляється і говорить, що в демократичній державі має право на політичну позицію та політичні погляди.
Але міністр визнав, що ті його слова дужче емоційно забарвлені, ніж те, як він дозволяє собі висловлюватися зараз. Адже ті слова були сказані ним за часи, коли він був в опозиції.
– Ці слова я писав, коли був в опозиції та під слідством. Хоча наприклад, вашого, мабуть, героя (звертаючись до журналіста, який задав питання про висловлювання Дмитра Табачника – прим.авт.) Віктора Ющенка по 9 разів у прокуратуру не тягають. Хоча, мабуть, було б за що. Взяти будь-яку більш відому у світі людину, наприклад Нельсона Манделу. Порівнявши те, що він писав під слідством та на державній посаді видно, що емоційна забарвленість дуже відрізняється. Те, що я писав в опозиції, я від жодного слова не відмовляюся. Але я казав і буду повторювати, що завжди діяв і буду діяти у межах чинного законодавства. А право на політичну позицію та політичні погляди, на мою думку, є ознаками демократичної держави.
Нагадаємо, щодо Дмитра Табачника неодноразово проводились акції протесту проти його кандидатури у Міністерстві. У Верховній Раді навіть намагалися відправити його у відставку, але голосів депутатів не вистачило. Йому закидають звинувачення щодо зневажливих висловлювань про жителів західних регіонів України та антиукраїнських діях щодо історії України.
Фразу про «укрів з полонин» Дмитро Табачник написав у своїй статті «Идеология ущербности, или Почему распадаются государства».
В перекладі на українську вона звучить так:
«Лише на Галичині, турботливо зачищеній в 1941-1944 роках есесівцями та їх підручними з ОУН-УПА від «неукраїнського елементу», багатовіковий толерантний симбіоз сільского та міського населення був зруйнований. На зміну польській культурній еліті Львова прийшли казкові «укри» з полонин, в наші часи навіть примудрившись записати себе в козаки. Тільки в цьому регіоні, де лише в першій половині двадцятого століття вчорашні лакеї навчились мити руки та пити «господський напій» — каву, досі не знають, що російські сусіди познайомились з цим напоєм, і з іншими благами європейської цивілізації приблизно тоді ж, коли й самі європейці — в епоху Михайла, Олексія та Петра Романових, набагато раніше за байдикувавших на задворках Речі Посполитої карпатських пастухів. Тільки тут, на Галичині, можуть думати, що Австро-Угорська імперія, скасувавши кріпосне право лише на чотирнадцять років раніше Російської, а тортури під час слідства — на п'ятдесят років пізніше, була розвиненішою державою, аніж Санкт-Петербурзька монархія»
Дмитро ТабачникУ Полтаві на прес-конференції Дмитру Табачнику журналісти пригадали про «укрів, які зійшли з полонин на зміну польській еліті».
