– Ви активно виступаєте в містах України з концертними програмами. Де вже встигли побувати?
– Ми були на фан-зустрічах в Одесі, Сімферополі, Донецьку, Запоріжжі. З концертними програмами побували у Полтаві, Сімферополі, Одесі. Але плануємо поїхати ще до багатьох міст. Наприклад, зараз разом з іншими учасниками шоу «Х-фактор» вирушаємо в тур містами України: Донецьк, Львів, Одеса, Харків, Дніпропетровськ.
– Що відчуваєте, виступаючи перед численною публікою?
– Не важливо яка публіка, важливо, яку пісню виконуєш. Потрібно завжди максимально виразити пісню й те, що задумано її автором. Поганих відчуттів поки що не було, все класно. Ми отримуємо заряд енергії від виступів, бо це – наше життя. Більшість часу ми проводимо на сцені і отримуємо від цього задоволеня. «Діти капітана Гранта» змінюють сценічний образ, щоб дивувати глядачів – Ви часто змінюєте сценічні образи (зачіски, стиль одягу)? Змінюєтеся лише для сцени чи й у повсякденному житті також?– Буває, прокидаєшся вранці і хочеться надягти замість строгого костюма спортивні штани й самбреро. Ми й одягнемо це, якщо нам так буде комфортно. Існують різні концерти, аудиторії, ситуації. Ми намагаємося зробити завжди якісний музичний продукт, але пам’ятаємо, що сценічний образ важливий. Тому й починаємо дивувати людей сюрпризами. Приміром, у концертному турі учасників «Х-фактора» глядачі побачать багато наших «перетворень».
– Ви самі пишите музику і слова до пісень?
– Так, у нас власні авторські пісні. Зараз у нашому активі 17 пісень, але на цьому зупинятися не збираємося.
– Як ставляться до творчості вашого колективу ваші кохані?
– Якби кожна із наших коханих ставилася до нашої творчості упереджено, то в нас не було б ніякої роботи. Наші кохані поважають те, чим ми займаємося і розуміють, що це справа всього нашого життя. Вони не заважають нам, а навпаки, всіляко підтримують.
Музиканти полюбляють подарунки, зроблені власноруч
– Чи дарують щось шанувальники? Що саме?
– В основному, це квіти та м’які іграшки. Але більше всього ми цінуємо подарунки, зроблені власноруч. Дівчата створюють різні цікаві аплікації з нашими фото. Приємно, відразу помітно, що у цей подарунок вкладено душу. Відчуття подібні до музики: виходиш на сцену, переживаєш пісню, і люди тобі вірять, бо відчувають твої емоції.
– Чи є фан-сайт або клуб шанувальників вашої творчості?
– Для кожного міста України в соціальній мережі «Вконтакті» створено фан-клуб. А ще розробляється сайт. Коли вийде наш спільний кліп із Серьогою, тоді відкриємо сайт.
– Чим захоплюєтеся, окрім музики? Чим займаєтеся, навчаєтеся чи працюєте?
– Останнім часом захоплюємося сном... Антон Чілібі багато читає філософської літератури, Євген Приходько полюбляє готувати всяку смакоту, Євген Турчинов любить читати, ходити на рибалку, ловить в основному на спінінг.
Влітку планують презентувати у США власну шоу-програму
– Чи любите подорожувати, у яких країнах встигли побувати?
– Подорожувати дуже любимо. Дорога – це життя, а життя це рух. За кордоном ще не побували, але маємо в планах у серпні відвідати США, презентувати програму «Осколки», яку готуємо разом із СТБ та Серьогою. А ще мріємо побувати в Росії та Білорусі.
– Чи підтримують ваші творчі досягнення батьки?
– Батьки пишаються нами, підтримують, адже ми їхні діти! Постійно телефонують, цікавляться чим можуть допомогти. За що ми їм дуже-дуже вдячні!
«Дітяи капітана Гранта»: Полтава – класне місто!
– Яку приблизно суму витрачаєте у повсякденному житті за день?
– Буває, інколи нічого не витрачаємо, а іноді трапляються великі затрати на записи в студії. У побуті витрачаємо мінімум грошей, не балувані: п’ємо чай без цукру, макарони їмо без масла (усміхаються – прим.авт.). Усі зароблені кошти витрачаємо на подальший творчий розвиток.
– Чи сподобалося виступати в Полтаві? Що можете сказати про місто?
– Спокійне місто, наче знаходишся у себе вдома. Полтавці дуже прості, їм не треба розповідати про високе. А ще вони не називають пісні треками. Полтава – класне місто, найспокійніше й найтихіше в Україні!
Забобони та фобії
Артистичних забобонів музиканти не мають, запевняють, що прості хлопці. Але є побутові. Антон боїться їздити в ліфті, Євген Приходько жахається змій та вужів, а Євген Турчинов нічого не боїться, лише трохи вірить прикметам.