Полтави в Полтаві - немає. Як працює дідівський GPS

Сьогодні відповідно до проекту «Інше місто» мені довелось аналізувати інформаційну відкритість міста. Себто чи легко зайти інформацію про місто. І діяти тут будемо двома шляхами: молодіжним і дідівським. Що з того вийшло і чому такий у поста заголовок - читайте нижче. Тож розпочнемо краяти інформаційну сорочку ближче до тіла. До молодого тіла. Тобто спосіб пошуку цікавої інформації для людей, молодих душею і тілом. Отож запустили браузер. На запит «Полтава» «гогль» знайшов декілька цікавих сайтів. Відкриваю сайт Полтавської міськради. Одразу впадає в око заголовок «Дай в лапу». Не зрозумів. Протираю очі і бачу, що це матеріал про благодійний концерт «Дай лапу». А я вже думав, що сенсація... Хоча в цілому інформативність комунального сайту сподобалась. Тут вам і інформація про місто, і розклад руху транспорту, і довідкова інформація про галузі. Словом, все як у «Вікіпедії». По поличках. Навіть генеральний план міста є. І що головне для туриста – посилання на сайт «Полтава туристична». А той уже запакований за всією модою і потребою. Цікаву, але не відмінну від офіційної інформацію знайшов і на poltava.info, poltavo.com, poltava.biz. Втім, нічого особливого. Про transport.poltava.ua я згадував ще у попередніх постах. Повеселив один із сайтів. Там під новинами вибитий каталог підприємств. Я з чисто мирними намірами заходжу на сайт, а там внизу - «Похоронное бюро. Памятники. Фотоовалы». Ніби нічого такого, але неприємний осад залишився. Про можливості електронних мар розповідати не буду. Хто користувався – сам знає. Заледве не забув про газети. Я вирішив виміряти їх не тиражом, а популярністю. Тому звернувся до експертів. У продавців різних кіосків попросив дати, на їхню думку найкращі та найпопулярніші. У топ потрапили – «Полтавський вісник», «Коло», «Вечірня Полтава» та «Полтавська думка». Дідівський GPS Якщо нема Інтернету, або ви людина старшого віку, йти доведеться складнішим шляхом. Для початку нам потрібна хороша карта і довгий язик, який і до Києва, і до Полтави доведе. От карту якраз придбати виявилось проблематично. І в магазинах канцтоварів, книжкових, газетних кіосках я її не знайшов. Наприклад, в одному з гіпермаркетів є навіть план-схема Переяслав-Хмельницького, а Полтави немає. У полтавських торгових точках немає карти Полтави. І таке буває. Зрештою, знайшов я карту у маркеті торговельного центру «Київ» та у кіоску на автостанції «Полтава 1». А що ж путівниками та книгами про місто? Заходжу на головпоштамт, запитую. - Ні, нема. І листівок також, - розводять працівниці руками. – І давно вже немає. Ви краще подивіться у магазинах канцтоварів чи у книгарні трохи далі. Не порадував «Будинок книги» на вулиці Шевченка. Продавець-консультант чесно сказала:«Нема». Пошукати інші книжкові магазини без вказівників та чіткого визначення вулиць виявилось проблематичним. Хоча завдяки карті я знайшов місце, де інформація про місто точно є. Це обласна універсальна наукова бібліотека імені Котляревського. У відділі реєстрації мене чемно зареєстрували, навіть видали «пропуск-пробнік». І все це безкоштовно. Піднімаюсь у краєзнавчий відділ і - вуаля! - Добрий день, які книги можете порадити про Полтаву? - Зараз підберемо. У нас такого добра вистачає, - чемно відповідає бібліотекарка і виносить цілий стос книг. – Зараз є й нові книги та путівники. Люди часто звертаються, краєзнавство зараз в моді. І пишуть багато, і читають. І справді, серед пачки книг знаходжу нормальні. Досить цікаві, з картинками і влучними підписами. Словом, мій висновок. Хочете дізнатися більше – тоді Інтернет або бібліотека, бо на книжкові магазини та супермаркети надії мало. P.S. Про телеканали напишу окремо, тоді як колеги проведуть екскурсію. Принаймні вже запрошують у гості :)