Фото з new-time.ks.uaУ 2010 році на Полтавщині з 16 перевірених підприємств м’ясопереробної галузі порушення знайшли на 14 (87,5%).
Більшість м’ясопереробних підприємств області працюють на імпортованій дешевій сировині, ціна на яку, подекуди, в 3-4 рази нижча, ніж на вітчизняну. Якість такого м’яса залишається нестабільною, адже привозять його нерідко у вигляді заморожених брикетів, аж з далеких берегів Бразилії.
Серед виявлених порушень – неналежне споживче та транспортне маркування, так і невідповідності за фізико-хімічними, мікробіологічними показниками та показниками безпеки.
Штрафи та перевірки не особливо впливають на якість, повідомляють у ДП «Полтавастандартметрологія».
За результатами перевірок суб’єктам підприємницької діяльності видано 14 приписів про усунення порушень, заборонено до реалізації 11 партій та 16 видів продукції, до 6 підприємств застосовано штрафні санкції на загальну суму 31 з половиною тисяча гривень, до адміністративної відповідальності притягнено 9 осіб, загальна сума адміністративних стягнень склала понад півтори тисячі гривень.
Але це не надто покращує загальний стан ситуації, адже цьому заважають законодавчо закріплена необхідність повідомляти суб'єкт господарювання про проведення планової перевірки не пізніше як за 10 днів, розміщувати інформацію про планові заходи з державного нагляду в мережі Інтернет та фінансувати витрати|затрата|, пов'язані з відбором|відбір|, доставкою і проведенням експертизи продукції за рахунок органів державного нагляду.
Тож у зв'язку з відсутністю|відсутність| видатків з бюджету на випробування відібраних зразків, інспектори далеко не завжди мають можливість перевірити продукцію за фізико-хімічними|фізико-хімічний| показниками, і, що особливо важливо|поважний|, за показниками безпеки.
Як повинна виготовлятись ковбаса
За державними стандартами, напівкопчена ковбаса вищого сорту має вироблятися на 100% з м'ясної сировини.
У ковбасах першого сорту її масова частка має складати не менше ніж 90%, у ковбасах другого сорту – не менш ніж 85%.
Вміст борошна, крохмалю, продуктів білкових гідратованих (соєві, молочні) та інших видів сировини для ковбас першого та другого сортів повинен становити не більше ніж 25% та відповідно 15%.
Крім цього, державними стандартами забороняється присвоювати ковбасам нового асортименту загальновідомі назви традиційного асортименту, які виготовляли за державними та міждержавними стандартами (наприклад, «Сервілат», «Салямі», «Краківська») та утворювати похідні слів від загальновідомих назв, або використовувати ці назви у словосполученнях з іншими словами, наприклад: «Краківська нова», «Сервілат екстра», «люкс», «прима» тощо.
Харчові добавки та штучна упаковка можуть призводити до отруєння
Питання застосування харчових добавок не до кінця врегульоване в Україні.
Чимало виробників застосовують таку харчову добавку, як глутамат натрію.
В спеціальній літературі з’являється все більше даних про те, що вона негативно впливає на головний мозок, погіршує стан хворих бронхіальною астмою, призводить до руйнування сітківки очей і глаукоми. За даними ВООЗ, вживання більше двох грамів на день глутамату натрію є дуже небезпечним для здоров’я.
Чинне законодавство дозволяє пакувати м’ясопродукти в штучні оболонки як вітчизняного так і закордонного виробництва за наявності висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Але, на сьогоднішній день питання впливу синтетичних похідних та барвників, які містяться в штучних оболонках, на якість та безпечність пакованої продукції на законодавчому рівні залишається відкритим.
До речі, в Євросоюзіі діє Регламент Європейського парламенту Ради (ЄС) №1955/2004 від 27 жовтня 2004 року відносно матеріалів та предметів, що призначені для контакту з їжею.
До речі, вже розроблено проект Закону України «Про м'ясо та м’ясні продукти», який повинен врегулювати питання якості і безпеки м’яса, м’ясної сировини і м’ясних продуктів, вважають фахівці.
За матеріалами Державного підприємства «Полтавастандартметрологія»
