Бетонні галушки та «колізей» у Полтаві

Як цікаво та екологічно чисто відпочити в Полтаві? - Спитайте у блогера проекту «Інше місто». Адже Полтава славне численними парками та зонами відпочинку. А при бажанні можна відвідати і екскурсійні тури визначними місцями Полтавщини та відпочити агросадибах. Після пішої екскурсії центром та мікрорайонами Полтави був здивований. Мало того, що парків та скверів тут чимало, та ще й доведенні вони до людського стану. А ж завидки беруть. У нас в Рівному цей процес просувається трішки повільно. А кожне облаштування влада представляє як титанічне досягнення. То ж розпочнемо екскурсію місцевими парками, принаймні деякими з них. Бо описувати всі – довго. Та й краще це побачити, а не читати. Парк імені Котляревського був першим на моєму шляху. Чесно, не знав би цього, як би не побачив пам’ятний знак з відповідним написом. А все тому, що в центрі парку Меморіал «Солдатської слави». В цілому ж парк облаштований і прибраний. Навіть вночі освітлюється. А для відпочинку з дітьми – облаштований дитячий майданчик. Далі прямуємо у парк «Перемога». Це найбільший у місті, чи найрозвинутіший... Тут вам і атракціони, і мій улюблений тир. А ще «чортове колесо». Правда в пору весняного похолодання людей там не надто багато. Тому плачу дядечку на вході у колесо і отримую можливість побачити Полтаву майже з висоти пташиного польоту. Правда, розраховував побачити з найвищої точки набагато більше. А побачив куполи церков, багатоповерхівки,  два ставки і сквер Панаса Мирного. Здивувало мене «Співоче поле імені Марусі Чурай». Його архітектура швидше нагадала давньогрецькі театри чи римські колізеї. Може й справді варто було б тут пару боїв провести? :). Центральна «дастопримічательность» міста – Корпусний сад з Монументом Слави. Парк гарний і в день, і вночі. Все як в колишній столиці Російської імперії. Вподобав я і Сонячний та Петровські парки. Тут і дитячий майданчик є, і вечері все освітлено. Дуже насичений цікавинками і сквер біля Білої Альтанки. Там я надибав навіть пам’ятник галушкам. Втім, почастуватись не вийшло – вони бетонні. Для гурманів можу порадити і великі ставки в мікрорайонах Сади-1 та Сади-2. Або ж пляжі на Ворсклі. Хоча зараз ніби не сезон. Але все одно краще рівненської Усті, яка ночами може бездомних собак та бомжів перетравити у своїх мутних водах. Наважився я на піший вояж до Хрестовоздвиженського монастиря. І добре, що пішов пішки. Зміг оцінити плюси та мінуси Монастирської улиці, мосту через річечку Тарапуньку. Славному гумористові привіт через роки! :) А також підйом через колії. Цікаво, для кого це написано? Не з скажу, що сам монастир мене вразив. Бачив і більші і розвиненіші. Проте все достатньо добре. Навіть реконструкція потихеньку триває. Для любителів подорожувати раджу відвідати Диканьку та Опішню. Це я і зробив  самотужки  за порадою відвідувачів сайту. Якщо ж любите подорожувати організовано, то чимало екскурсійних турів є і Полтавською областю. А захочете пожити в агросадибі та перейняти дух полтавського побуту – інформації про зелений туризм в області більш ніж достатнього. Навіть з контактними телефонами. Так що – карти в руки.