Удома чоловік пошкодив груднину 15-сантиметровим штирем арматури, впавши на нього ненароком. Лікарі кажуть, вижити вдалося дивом.
– Живу в приватному секторі на Герівці (околиця райцентру), – каже 55-річний Григорій Миколайович. – У день, коли впав, закінчувалася робоча відпустка, наступного дня мав виходити на зміну (працює в організації «Полтавагазвидобуваня»). Дружина зранку прала, я носив від колодязя воду. Ніс два повних відра з водою, підсковзнувся на ґанку і впав. Одне з відер полетіло на мене, інше в бік.
Згадує, одягнутий був легко: в «теніску» та легку шерстяну куртку. Коли приїхала «швидка», не пам’ятає, знепритомнів. Каже, оговтався вже в місцевій лікарні, коли просили підписати дозвіл на проведення операції.
Фельшер Вікторія Татарчук ударом кулака змусила серце Григорія Романенка битисяКоли приїхала «швидка», серце Григорія Романенка вже не билося
Того дня на станції швидкої допомоги чергувала фельдшер Вікторія Татарчук. Вона й виїхала за викликом.
– Жіночий голос по телефону повідомив, що чоловік непритомніє, – розповіла Вікторія Іванівна. – Разом з шофером Юрієм Шарапою (стаж водія більше 10 років) добралися до вказаного будинку за три – чотири хвилини. Чоловік лежав у будинку на дивані.
Після падіння Григорій Миколайович пробував піднятися й зійти на ґанок самотужки, але не вийшло. Дружина Надія Трохимівна разом із синами підняли й занесли до хати. Коли побачили рану біля серця, викликали «швидку».
– Хворий майже не говорив, перебував у шоковому стані, – каже фельдшер із 16-річним стажем. – Голова й обличчя були синього кольору, серцебиття не прослуховувалося, тиск на нулю. Стан можна назвати агонією. Зіниці були розширеними, це характерно для критичного стану.
Юрій Шарапа, водій "швидкої допомоги" у МашівціРоботу серця відновив прикардіальний удар
Вікторія Татарчук почала робити необхідні ін’єкції, щоб підняти тиск й відновити роботу серця.
– Прослуховуючи серцебиття, помітила біля соска на грудях свіжу ранку (приблизно два сантиметри), замазану йодом, – каже фельдшер. – Запитую у дружини, звідки взялася. Вона відповіла, чоловік упав, наштрикнувся на штир, який знаходився поряд з ґанком і слугував обчищалкою для взуття. Тоді я й зрозуміла, в чому причина відсутності серцебиття. Хвилювалася неймовірно, бо такий випадок трапився на моїй практиці вперше!
Вікторія Татарчук каже, що не мала іншого виходу, як зробити прикардіальний удар.
– У медицині таким терміном називають удар кулаком по груднині, щоб серце запрацювало, – пояснює Вікторія Іванівна. – Але якщо його нанести здоровій людині, вона може померти. Після удару зіниці хворого звузилися, з’явилися ознаки життя.
Через дві хвилини Григорія Миколайовича доправили у Машівську ЦРЛ. Оперували завідуючий хірургічним відділенням місцевої лікарні Володимир Панасенко та завідуючий торакальним відділенням Полтавської обласної лікарні Сергій Калюжка (лікаря з обласного центру викликали санавіацією).
Сергій Калюжка, завідуючий торакальним відділенням обласної лікарні, впевнений, що вижити пацієнту допомогло диво– Штир не пошкодив легені, пройшов уздовж груднини, на кілька сантиметрів заглибившись у м’язи серця, – каже хірург Сергій Калюжка. – Операція тривала близько півтори години. На щастя, пройшла успішно. Переглядаю результати обстежень – немає до чого «придратися», все в нормі.
Через тиждень після операції Григорій Романенко без допомоги спускався по сходах лікарні, йдучи на додаткове обстеження у медзаклад обласного центру.
– Почуваюся добре, нічого не турбує, наче й не було операції, мабуть, у пальті народився, – каже Григорій Романенко. – Спасибі лікарям, які врятували мені життя!
Каже, після пережитого відчуває певні зміни. Друзі з міста Красноград, з якими давно не спілкувався, побачили сюжет про нього по телевізору й відгукнулися.
– Почав читати книгу «Біографія Островського», ціную кожну прожиту хвилину, бо не знаєш, що трапиться наступної миті, – каже Григорій.
Дружина та сини викорчували арматуру із злополучним штирем, щоб не нагадувала, що могли б лишитися без глави родини. Днями чоловіка виписують, але деякий час перебуватиме вдома, відновлюватиме сили.
НАДІЯ КУЧЕР (Фото автора)
