Одні туристичні агентства пропонують таку поїздку на три дні (дві ночі) за 500 гривень, інші за 600 гривень (на чотири дні).
- Добиратися до Львова потрібно самостійно, - розповіли в одному з полтавських туристичних агентств. – А вже на львівському вокзалі вас зустрінуть, поселять в готель. У вартість такої пропозиції (500 гривень) входить: проживання (дві ночі), харчування (сніданок) та екскурсії по місту. А щоб пообідати чи повечеряти вам покажуть відповідні місця, де ви могли б перекусити.
Тепер рахуємо:500 гривень плюс вартість квитків. З Полтави до Львова можна дістатися, наприклад, потягом Луганськ-Львів. Квиток у плацкартний вагон – 93 гривні 22 копійок (дорослий) та 76 гривень 18 копійок (дитячий). Якщо взяти квитки, туди і назад, на цей потяг вам потрібно ще 186 гривень 44 копійки. Такий відпочинок у Львові коштуватиме 686 гривень 44 копійки. А ще плюсуйте витрати на харчування, оскільки в готелі вам даватимуть лише сніданки.
Якщо ж не буде квитків на пряме сполучення з Полтави до Львова, можна доїхати до Києва. Наприклад, маршруткою за 90 гривень. Або експресом Полтава-Київ за 58 гривень 63 копійки, 46 гривень 47 копійок (дитячий). А звідти вже дістатися до Львова легше. Ходить чимало потягів, зокрема Київ - Львів. Вартість квитка в такий потяг у плацкартний вагон – 92 гривні 41 копійка (дорослий), дитячий -71 гривня 82 копійки.
Якщо ж ви бажаєте самостійно поїхати до Львова і помилуватися цим старовинним містом, можна зняти у Львові квартиру чи кімнату на кілька діб.
Двокімнатна квартира у Львові за одну добу коштує від 400 гривень. А однокімнатна від 200 до 240 гривень за добу. Є і хостели, де в одній кімнаті одне спальне місце коштує від 70 гривень. Така кімната розрахована на чотири особи.
Отже для однієї людини дві ночі в хостелі коштуватимуть 140 гривень, а в квартирі - 400 гривень. Плюс харчування, вартість за екскурсії та проїзд по місту.
Довідка «Кола»: проїзд маршруткою у Львові коштує 2 гривні.Тому рахуйте і обирайте який варіант для вас кращий: поїхати до Львова з туристичним агентством чи самостійно.
Та можна сказати впевнено, що дешевше буде в тому випадку, якщо у вас є знайомі чи родичі в цьому місті, в яких ви зможете і переночувати, і перекусити. Окрім цього вони зможуть безкоштовно стати вашим екскурсоводом.
Довідка «Кола». У Львові та області можна подивитися на:Олеський замок - один із найцікавіших замків України. Саме тут народився майбутній король Польщі Ян ІІІ Собєський. На території Олеського замку працює ресторан "Гридниця", в якому можна провести будь-яке свято у середньовічному стилі, одягнувшись у відповідний одяг, який вам нададуть. Постріляти з арбалету чи лука, провести вечорниці чи, навіть, орендувати цілий замок на двох (інформація із сайту tripua.info).
Злочевський замок - будівництво Золочівського замку завершили у 1634 році. Його будували на кошти Якуба Собєського - батька майбутнього польського короля Яна ІІІ Собєського. Замок будували за новою на той час голландською фортифікаційною технологією (інформація із сайту ukrainaincognita). Свірзький замок розташований у селі Свіржі перимишлянського району Львівської області . На території замкового парку зберігся костьол, заснований ще в ХV ст. Сучасна мурована будівля костьолу в стилі ренесансу, яка поставлена на місці дерев'яного, що завалилася, походить з 1541 року (інформація із сайту wikipedia.org). Шевче?нківський гай — етно-парк у Львові. Офіційна назва — Музей народної архітектури і побуту «Шевченківський гай». Музей вдало об'єднує горбистий ландшафт, відновлену рослинність Карпат і дбайливо перенесені історичні споруди з різних регіонів Західної України (інформаціяіз сайту areny.lviv.ua). Собор Святого Юра - Греко-католицький архикатедральний собор Святого Юра (площа Святого Юра, 5) – величний рококовий архітектурний ансамбль XVIII століття (до нього входять собор, дзвіниця, митрополичі палати і капітульні будівлі) домінує на високому узгір'ї над Львовом, чудово поєднуючись із міським ландшафтом. Уперше на цій горі церкву з печерним монастирем збудував у XIII столітті галицько-волинський князь Лев Данилович для свого дядька Василька, котрий вирішив відійти від справ світських і присвятити своє життя служінню Богові. Сучасний ансамбль у стилі рококо збудований у 60-х роках XVIII століття зодчим Бернардом Меретином. Вихований у дусі західноєвропейських архітектурних традицій, Меретин при зведенні храму використав також і традиції українського сакрального мистецтва. Площа Ринок – центр політичного, громадського, культурного і торгового життя міста протягом 500 років, серце Львова, історичний початок європеїзації України.Львівська Площа Ринок зберегла свою назву від ХІV століття. Вона походить від німецького «der Ring» (коло, кільце), власне за таким принципом будувалися центральні площі німецьких середньовічних міст.
Саме тут, у долині ріки Полтви в середині ХІV століття німецькі колоністи за дорученням короля Казимира ІІІ започаткували класичне європейське місто з класичною ринковою площею. Польський король зводив місто за найдосконалішими тогочасними будівельними технологіями, він запросив для цієї мети ремісників та будівельників з Німеччини. У наступні століття архітектурну досконалість Ринку доповнювали італійські та австрійські архітектори.
Площа Ринок у її сучасному вигляді – це нашарування архітектурних ідей багатьох творців і багатьох століть, які утім мають одну єдину особливість – незмінну узгодженість і гармонію. Тут від усіх будівель віє спокоєм, упевненістю, оптимізмом і людяністю епохи європейського ренесансу. Усі кам’яниці площі різні й неповторні, але у той самий час наче споріднені між собою однією ідеєю. Кожна кам’яниця – окремий і завершений образ. Тут феноменально зіставлено величину будинків з людиною, і ми почуваємо себе ніби в оточенні дуже затишного інтер’єру. Будинки не надто високі й не надто малі, жоден з них не виривається із загального ансамблю своїми розмірами, висотою чи стилем. У львівських ренесансних будинках відчувається справжня музика. Несиметрично розміщені вікна – два поруч і одне ніби осторонь –мають утилітарне призначення: два вікна припадають на головну залу-світлицю, а третє – на бокову, господарську кімнату. Але в цій асиметрії відчувається ритм – ніби спочатку звучать дві половинки ноти, а потім одна ціла нота. Звучання Площі Ринок є неповторним.
Львівські середньовічні патриції замовляли проекти своїх будинків здебільшого італійським архітекторам, вихідцям з північної Ломбардії та південної Швейцарії. Але італійський ренесанс не зміг у Львові зберегти свою чистоту і непорушність стилю, він був доповнений і збагачений місцевими традиціями, зокрема рисами східного українського зодчества. Таким чином протягом майже п’яти століть творився єдиний в Україні неповторний ансамбль житлових будинків на Площі Ринок. Майже всі будинки площі і до сьогодні використовуються за своїм основним призначенням – у них мешкають львів’яни.
Більше про цікавинки Львова можна почитати тут.