Він представив молоду письменницю та її роман «Скарб». А також розповідав про себе й презентував свої книги. Спочатку зустріч була зі студентами педагогічного університету, а потім прес-автограф в обласній бібліотеці.
Запитання, яке безпосередньо стосувалось Полтави, від журналістів було про пам’ятник Мазепі.
– Нині він у Києві на задвірках заводу. Пам’ятник ніяк не можуть встановити, а як Ви вважаєте, пане Андрію, чи мусить бути пам’ятник Мазепі? Як ви ставитеся до цієї постаті?
– Постать суперечлива, читав про нього багато, знаю, що був на той час одним із найбагатших в Україні, – каже Курков. – Присягав на вірність Петру... Для багатьох людей він герой. І взагалі Історія України складається з кількох історій, бо територія належала кільком країнам. Ми мусимо поважати те, що для однієї частини України Мазепа – герой, а для іншої герой Бандера, наприклад. Тому пам’ятник ставити треба, якщо це потрібно людям.
– Як ви себе позиціонуєте: як російський чи український письменник?
– Я український письменник, що пише російською мовою. Народився і два роки життя провів у Росії (Ленінградська область), – відповідає письменник. Живу в Україні, маю українські паспорт та громадянство, чималі податки сплачую в бюджет України
Як додав автор бестселерів, читають його у світі, бо хочуть знати про Україну.
– Не про автора хочуть більше дізнатись у Бразилії чи Японії, а про нашу країну.
Курков констатував, що нарешті написав роман без політики «Садовник из Очакова».
– Над чим зараз працюєте?
– Над романом про Львів, на запрошення мера міста, Андрія Садового. Уже поляк Марек Краєвський написав роман про Львів, але львів’янам не сподобався.
Як додав Курков, у ті часи, про які йдеться у творі Краєвського, українців у місті Лева не було, а в романі вони є.
– У мене буде містична історія в стилі Хічкока, але без убивств, насилля, сексу, яких і так багато в українській літературі. Зараз багато працюю над вивченням історії Львова.
Не залишились полтавці байдужими до літературного процесу, політики.
– Яке нині становище українських письменників та української літератури?
– Краще, наприклад, ніж у сусідів, у Росії. Там немає молодих письменників – 25-30 річних. Хіба Захар Прилєпін, а інші – 50-60-річні, що починали ще при СРСР. У нас багато талановитих і при цьому молодих. Бо в Україні утворився після розпаду СРСР вакуум, і тому маємо в літературі секс, наркотики і рок-н-рол, що на Заході почалося 1968 року. У російській літературі більше ідеології. Проте російським письменникам легше пробиватись. Росія організовує літак, виділяє кошти і везе своїх авторів на різні книжкові ярмарки, презентації закордонні. Але книг на замовлення там вистачає.
А в нас література росте як трава, правда політики, якщо захочуть, можуть її топтати, можуть не звертати уваги. Проте в Україні в політичних ток-шоу все частіше саме в письменників питають про становище в Україні, бо до політиків рівень довіри низький.
– Кого з письменників у сучасній українській літературі ви б виділили? Кого читаєте?
– Марія Матіос – сильнішої прози не читав. Коли читав «Солодку Дарусю», у мене були сльози на очах. За стилістикою – Тарас Прохасько, у його творах дуже впорядкована мова (еквівалент в російській літературі – Шкловський), коли жодного зайвого слова в реченні.
Багато талановитих: Наталка Сняданко, Сергій Жадан, Любко Дереш, Дар’я Іванова...
Перша книга Куркова побачила світ, коли йому було 30 років.
– Я був останнім письменником, чия книга вийшла у видавництві «Радянський письменник», а тоді розпався Радянський Союз, – поділився Андрій Курков.
Курков пише твори лише російською. Хоча поліглот, знає багато мов, українською чудово розмовляє. А ще державною мовою роздає автографи (але якщо просите, інакше – мовою сусідньої держави).
Письменника питала СБУ, чи не за його книгою отруїли Ющенка
Після виходу роману «Последняя любовь президента» двоє представників СБУ запросили Куркова на каву.
– Цікавились, чи не за моєю книгою отруїли президента Ющенка? – згадує Курков. – Я відповів, що не думаю, що отруювачі читали б мою книжку, там немає інструкції.
Роман «Последняя любовь президента» вийшов 2005 року. Перша українська книга в десятці європейських бестселерів. Наробив багато галасу в Україні та за кордоном. Про події в Україні 2011 року. Тому твір називають роман-пророцтво (там є питання залежності від Росії, газові перемовини і багато іншого, що сталось уже нині).
Незважаючи на втручання Росії, у Франції книги Куркова миттєво розкупляли
У 2005 році Росія намагалась вплинути на Францію, щоб перед приїздом Володимира Путіна в цю країну книгу Куркова «Последняя любовь президента», в якій іде мова про літературного героя Путіна, там не видавали. І щоб відмінили участь Андрія Куркова в Паризькому книжковому салоні. Зчинився скандал, бо інформація проникла в ЗМІ. Книги українського письменника стали ще більш популярними і зросли їх продажі на 30%.
– Я виграв від цього, – каже письменник.
У Росії Куркова кілька років не друкували, нині його твори не заборонені в сусідній державі.
Сам письменник повідав, що його книги перекладені 33 мовами світу (в Інтернеті є різна інформація стосовно цього).
У Франції та Польщі книги Андрія Куркова били рекорди з продажів. Український автор більш знаний у Європі, ніж в Росії.
