Одні, об’єднані ГО «Простір свободи» промовили молитву Тараса Шевченка на горі біля підніжжя пам’ятника народному художнику і поету, плели вінок із живих квітів та поклали його до пам’ятника. А ще декламували вірші Шевченка. Це була акція під назвою «Проща до Тараса». Як каже Євген Янкевич, організатор, він хотів би аби проща до Тараса стала традицією.
– А ще мета – об’єднати людей, які хочуть читати й розуміти Шевченка, очищаючи його духовну спадщину від стереотипів і творячи українське майбутнє, – говорить Євген.
Потому полтавці взяли участь в прес-конференції Оксани Забужко, присвяченій даті перепоховання великого поета.
Інша група, але вже під політичними прапорами і гаслами, представила вишиваний оберіг і подарувала музею Тараса Шевченка. Керівництво музею з радістю прийняло подарунок.
Як розповіла Зоя Коваленко, оберіг вишивали в багатьох населених пунктах, починаючи від Санки-Петербургу, де жив, творив і помер Шевченко і до Полтави. Усі населені пункти позначені на оберезі – вишиті хрестиком.
На полотні багато символів, котрі стосуються самого Тараса Григоровича та його творів.
– Дехто вишив лише два хрестики, полотно мережили навіть чоловіки, – каже Зоя Коваленко.
Загалом до участі в створенні оберегу долучились більше 70 осіб. Серед вишивальниць є й нащадки Тараса Шевченка.
Після покладання квітів та відвідин музею полтавці стали учасниками концерту українських рок-гуртів, пісні яких стосувались також і події та місця, де відбувались заходи.
