Фото. Сьогодні, 2 серпня, полтавці відзначили день повітряно-десантних військ.
– Із початку 90-х минулого століття кожний День ВДВ був кращим та святковішим, – розповів Олег Смірнов, генерал-майор, учасник бойових дій. – Минулого року відбулося дуже хороше свято. А сьогодні навіть міський голова нас не привітав. Це досить образливо. Склалася вже традиція, що міський голова Полтави вітає 2 серпня десантників. І започаткував її Анатолій Кукоба, підтримав Андрій Матковський. Тут же ніякої політики чи підтексту немає. Але ми і самі організували та прийшли привітати своїх братів-десантників у парку «Перемога».
– Зараз хоч і називаються аеромобільні війська, але все ж ми залишаємося десантниками, – розповів Валерій, полтавець. – Буває складно в житті, геть розклеївся, але згадуєш, що ти пройшов школу ВДВ і береш себе в руки. Для кожного із нас це не прості слова. Десант – це еліта армії, тому в принципі лише ми так згуртовано збираємося і відзначаємо свій рід військ. Прикро, що свято на такому рівні. Ми просто зібралися самі, а влада навіть концерт не організувала. Був на святі ВДВ у Росії, то там рівень зовсім інший, хоч і місто схоже по масштабам із Полтавою. Будемо продовжувати святкувати на річці, щоб не дратувати міліціонерів та не турбувати полтавців.
Для багатьох полтавців це свято стало сімейним – солдати прийшли із дружинами та дітьми.
– Сьогодні рядовий разом із генералом спілкується як брат із братом, – сказав Олександр, полтавець. – Для нас немає різних десантників, ми всі рідні. Ось служив у Німеччині, цей у С’єрра-Леоне, цей воював у Карабасі, а ось хлопчина лише недавно дембельнувся із лав Збройних Сил України. Але ми зараз всі брати, бо ми десантники.
