Квитки на сьогоднішні вечірні сеанси полтавці просто «розмітали». Поки журналіст чекала на глядачів, які мали вийти з кінозалу, до кас безперервно підходили люди, які запитували квитки на фільм про Висоцького. Проте, квитки залишались лише на пізні сеанси, і то не найкращі місця. Полтавці, які виходили з чергового сеансу стрічки «Высоцкий. Спасибо, что живой», мали позитивні враженні. І всі, хто виходив з кінозалу, робили припущення хто ж міг зіграти головну роль. До речі, серед глядацької аудиторії можна було побачити різну вікову категорію: від студентів до пенсіонерів.
 | Валентина Олександрівна, пенсіонерка: - Мені сподобався сюжет. Ми знаємо, що про нього? Фільми, де він знімався і його пісні, концерти. А тут показали сторінки з його життя. Я не жалкую, що пішла. І, до речі, так ми і не дізналась до кінця стрічки, хто ж його зіграв. У кінці в титрах останнім десь Безрукова написали. Можна тільки здогадуватись він це чи ні. Залишили інтригою для всіх того, хто зіграв головну роль. Фільм дуже гарний. |
 | Роман, студент: - Я мало знаю про життя Висоцького. Але фільм мені сподобавсь. Ті емоції, які передали в ньому. Манера головного героя, хоч там була коп’ютерна графіка. Актори гарно зіграли. Просто це фільм-реквієм, і цим все сказано. Мене найбільш вразила фраза «Этот Мерседес был только у Брежнева и у Володи». Це показова фраза. |
 | Ігор, студент: - Фільм дуже гарний, життєвий. Те що очікував – отримав. Мені сподобалсь ця кінострічка. |
| Оксана, держслужбовець (не забажала фотографуватись): - Дуже сподобалось, не хотілось виходити. Хотілося щоб фільм ще тривав і тривав. Було дуже багато емоцій, сльози, переживання. Я рекомендую фільм цей усім. Усі актори зібрали дуже добре. Сюжет цікавий. Були такі показані випадки. про які я, наприклад, не знала. Хоч я і слідкую за його творчістю. | |
 | Юля, студентка: - Мені сподобалось, що фільм нібито і не перенасичений подіями, але дуже динамічний. Сподобалось те, як він знятий, і як актори зіграли. Сподобалась політкоректність, хронологія. Досить таки непоганий фільм. |
| Людмила Василівна, пенсіонерка (не забажала фотографуватись): - Я сама афганка, була в Афганістані. І коли я побачила ці гори, я заплакала відразу від того, що я там теж була. Я була в Ташкенті і бачила… Я летіла в кабіні, коли бомбили, а моя донька ще маленькою тоді була. Я все відчувала. А коли побачила цей фільм, я люблю Висоцького ще з молодості. Цей фільм не повториться ніколи. | |
 | Євгеній, студент: - Я з 13 років слухаю Висоцького. Виховувався на його піснях. А зараз бачу кумира на екрані. Це класно. Фільм можна було і краще зняти, але вся увага була на Висоцького. Я отримав задоволення. |
| Лєна і Поліна, не забажали фотографуватись: - Ми мало, що знали з життя Висоцького, насправді. А цей фільм більш детально нам розповів про сторінки його особистого життя. Стільки задоволення отримали, що навіть важко передати все це, бо під емоціями ще й досі. |
Довідка «Коло»: «Висоцький. Дякую, що живий » - картина, цілком присвячена Володимиру Висоцькому, створена Першим каналом за сценарієм сина барда і поета Микити Висоцького. Режисером виступив Петро Буслов, відомий постановкою однією з найбільш знакових кримінальних драм російського кінематографа - «Бумер». Темою фільму є останні роки Володимира Семеновича, які навряд чи колись забудуться друзями, очевидцями і сучасниками цього безумовно чудової людини (довідка за даними сайту kinoguru.com.ua).
