Фото: news.nado.uaСпоживчий кошик, прийнятий у 2000 році, нещадно критикують у пресі. Але, незважаючи на незадоволення, кардинально його міняти наступного року не будуть. Лише «розширять» та «доповнять», і то рівно настільки, наскільки вистачить бюджетних коштів.
Український споживчий кошик більше фізіологічний, ніж соціальний
У світі існує 2 види споживчих кошиків – соціальний, який враховує культурні потреби населення, та фізіологічний – необхідний для фізичного виживання людини на випадок війни. В українському наборі товарів та послуг культурні потреби передбачені, про що свідчить відповідна глава постанови Кабінету Міністрів «Послуги культури». Отже, держава враховує у розмір мінімальних зарплат естетичні потреби українців і закладає у витрати сімейний похід до кіно, театру, музею раз на місяць. Незважаючи на це, споживчий кошик українця не витримує порівняння ні з яким іншим європейським аналогом. Натомість добову норму у 100 грамів хліба на день, 5 грамів сала, півяйця порівнюють із пайком німецьких військовополонених у сталінських таборах у 1941 році, який становив 600 грамів харчів на день.
Що у сусідському кошику
Практично у всіх країнах Європи у споживчий кошик входять алкогольні напої та тютюнові вироби. У Великобританії навіть комп’ютерні ігри, шампанське, пиво, MP3-плеєр, акустична гітара, витрати на садівника, перелік товарів для дому, включаючи дверні ручки.
Французи у свій споживчий кошик заклали витрати на відвідування перукарні, придбання лаків для волосся, гелів для душу (в українському кошику засоби гігієни представлені лише 76 кусками мила й 17 тюбиками зубної пасти), апарати для виправлення зубів, оренду автомобілів, проїзд на таксі (в українському кошику вираховано лише 524 поїздки на міському громадському транспорті та 95 на приміському), кошти на їжу для котів та собак.
Багато не наїстеся, принаймні цього року
Василь Надрага, заступник міністра соціальної політики, заявляє, що влада пішла назустріч громадянам, збільшивши норми споживання по 60 позиціях списку. Скептики зазначають, що суттєвих змін не буде, адже розширення споживчого кошика потягне за собою збільшення «мінімалок». Та й приймати документ будуть тільки після того, як затвердять державний бюджет – щоб не закладати в останній нові прожиткові мінімуми.
Який із розділів споживчого кошика – продукти, одяг, послуги – зазнає найбільших змін, мовчать. Журналіст відшукала діючий перелік товарів та послуг. Пропонуємо читачеві оцінити самостійно, яка з категорій потребує змін та доповнень.
Середньостатистичний українець має налаштовуватися на те, що, як і 11 років до цього, ще принаймні рік споживатиме: понад 100 кілограмів хліба, 95 кілограмів картоплі, 4 кілограми макаронів та 8,5 кілограма круп. З овочів пріоритет держава віддає капусті – її потрібно з’їсти 28 кілограмів на рік. З 42 кілограмів м’яса найбільше в асортименті яловичини – 14 кілограмів та 12 кілограмів птиці. Сала українцям пропонують з’їсти 2 кілограми. Держава вважає, що українцеві на рік буде достатньо 7 кілограмів свіжої риби та 4 кілограми оселедців. На десерт – 24 кілограми цукру та 13 кілограмів кондитерських виробів. Запити чаєм чи кавою українцеві їжу не пропонують – ці напої для працездатного населення не передбачені.
Українець носить пальто 8, а гумові капці – 7 років
Нині мінімальний набір предметів гардеробу у діючому споживчому кошику для чоловіків складається з 12 пунктів. За підрахунками державних чиновників, зимової куртки працездатному українцеві має вистачити на 4 роки, плаща – на 4. Костюм-двійку купувати рекомендують раз на 5 років. 4 роки носитиме середньостатистичний українець 5 сорочок. На рік йому необхідно 2 майки та 2,5 трусів. Плавки та краватку уряд рекомендує купувати раз на 10 років. Зимові чоботи носитимуться 5 років, кросівки – 4 роки, а гумові капці – 7. Також у мінімум входить електробритва яка має служити 6 років. Для українця-пенсіонера термін дії цих предметів гардеробу на 1 – 2 роки довший.
Жіночий набір складається з 13 найменувань:зимове пальто – одне на 8 років, демісезонне служитиме 7. За 5 років українська жінка зносить: 1 плащ, 1 сукню, 1 халат, 3 блузи, 1 спідницю. На 4 роки служби розраховано: 2 комбінації, 1 купальник, 1 шапка, 1 хустка. 3 роки прослужать светр та спортивний костюм. На 2 роки розраховано: 6 колготок, 5 трусів, 2 бюстгальтери. Зимові чоботи жінка носитиме 5 років, туфлі – 2, гумового взуття вистачить на 3 роки. Українкам-пенсіонеркам купальники держава не передбачає.
Дитині до 6 років держава забезпечує: шубку і пальто – на 2 роки. 2 сорочки на рік для хлопчиків та 2 сукні на 3,5 року для дівчаток. Діти від 6 до 18 років зимове пальто та демісезонну куртку носитимуть по 3 роки. Дівчині-підлітку однієї сукні вистачить на 2 роки, однієї блузи – на 3, спідниці – на 4. Хлопець-підліток сорочку носитиме рік, штани – 2 роки, светр – 3 роки. Взуття купувати передбачено 1 раз на 2 роки.
Шкільні роки в українців досить суворі – іграшок та розвиваючих ігор у споживчому кошику немає. А для навчання, на думку держави, маленькому українцеві вистачить 1 рюкзака на 2 роки, і 50 зошитів, 10 ручок та 2 підручники на рік.
Гігієнічні потреби української родини у рік складають: 42 пачки туалетного та 34 пачки господарського мила, 24 пачки миючих засобів, 6 банок шампуню, 6 пачок крему для взуття, 17 тюбиків зубної пасти, 2 банки одеколону, 3 гребінця та 36 пачок туалетного паперу.
У родинній аптечці на рік передбачено: 5 кг вати, 50 м бинта, по 5 пачок валідолу, валеріани, анальгіну, аспірину, 9 пачок вітамінів та 1 пачку гірчичників та 1 тюбик дитячого крему.
З побутових приладів українській родині має вистачити:
1 телевізор – на 10 років
1 пральної машини – на 4 років
1 холодильника – на 15 років
1 електропраски – на 9 років
1 настільна лампа та 4 люстри – на 25 років
2 будильники на рік.
Щоб багато не платити за житлово-комунальні послуги, держава виділила по 21 квадратному метру загальної площі на 1 особу.
За рік українська родина може прочитати 52 газети або журнали (1 на тиждень), відправити 1 листа. Кожен член родини може 15 хвилин на рік поговорити по стаціонарному телефону. Послуг мобільного зв’язку не передбачено взагалі.
Довідка
Межа бідності, визнана у світі, – споживчий кошик вартістю 17 доларів на день. Таку суму товарів та послуг споживають нині 80 відсотків українців.
