Спогади полтавців про радянський Новий рік.
Юрій, 38 років
Батьки лягали спати десь о другій, а ми з братом чекали до четвертої ранку, аби подивитися «Петерс поп-шоу». Саме тоді, у Новорічну ніч, чи вже, скоріше, ранок, єдиний раз на рік по телебаченню показували модних західних виконавців.
Раїса, 29 років
Під кожну ялинку ставили Діда Мороза та Снігуроньку з фанери або пінопласту і всі під ними фотографувались. Зараз у кожного є такі фото.
Лариса, 32 роки
1 січня – один із найулюбленіших днів. По телебаченню нормальні передачі йшли нечасто, але 1-го показували все найкраще – святкові «Веселі нотки», мультики і казку. Ми з братом сідали перед екраном з особистою банкою «згущенки» з подарункових наборів батьків, і це було справжнє блаженство.
Петро, 54 роки
На Новий рік я і всі мої друзі хотіли попасти у гості до тих, у кого була класна музика, аби потанцювати під щось іноземне і заборонене на офіційних танцмайданчиках. Наприклад, німецький «Чінгісхан».
Микола, 38 років
Інколи ми з батьками ходили до ялинки. Тоді там не грала музика в колонках, проте часто був хтось, хто грав на гармошці. Це теж було весело.
Олена, 39 років
На Новий рік іноді батьки давали відхлебнути шампанського. Офіційно. А у розпал свята можна було залізти під стіл і тягати фужери зі спиртним, доки всі танцюють чи спілкуються. Так ми і робили з сестрою – брали стакани, нюхали, іноді робили маленький ковточок. Але подобалась нам лише бабусина наливка – бо була солодкою.
До теми:
Полтавський Новий рік у 80-ті: дефіцити, «Советское шампанское» та сервіз «Мадонна»
Полтавський Новий рік у 80-ті: новорічні страви
Позначення:
Категорії:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter