Найвеселіше ці дні святкували жінки. Вони жартома «карали» тих молодих парубків, які протягом року не знайшли собі пари і не одружилися. Неодруженим парубкам чіпляли до ноги колодку, яку виготовляли спеціально для цього обряду, обплітали її стрічками, квітками. Парубок мусив волочити її за собою, поки не відкупиться, тобто не пригостить жінок. Це давній обряд Масниці – колодка. Справляли «колодку» цілий тиждень, оскільки у понеділок вона народилась, у вівторок хрестилась, у середу – женилась, у четвер – померла, у п’ятницю масничного тижня відбувались тещині обіди. Зяті водили тещу до себе в гості й частували.
Сьогодні перший день «зустріч» – усі ходили в гості. За стародавнім повір’ям, хто вдома залишиться –поховає своє господарство.
Остання неділя Масниці була Прощальною. «Люди ходили один до одного і тричі казали: «Прости мені», і тричі чули у відповідь: «Хай Бог простить!». Це робилося для того, аби перейти у Великий піст з мінімальним вантажем гріхів.
Символ української Масниці – вареник із сиром, густо змащений маслом і политий великою кількістю сметани. Це символ достатку і добробуту. А ще символ молодого Місяця. Адже на Масницю народжується молодик. Колись українці уважно слідкували, у який день Масниці місяць можна буде побачити на небі: якщо його не було видно, наприклад, 2-3 дні, це означало, що ще 2-3 тижні Великого посту будуть холодними. (У цьому році новий Місяць 22.02.2012, – прим. авт.)
Увесь тиждень Масниць був багатим на жарти, веселі витівки, а закінчувалося свято всенародними гуляннями, під час яких спалювали солом’яне опудало Зими.