В'ячеслав Шатохін разом зі своїми рідними. Фото зі сторінки В'ячеслава Шатохіна з соцмережі facebook
Хотімлянскій Назар Еммануїлович народився в 1897 або 1898 році в Eлизаветграді Херсонської губернії. Воював у царській армії. А в 1915 році був у полоні в Угорщині. Воював в 1918-1921 роках у Червоній армії. Працював в Кременчуці в ОГПУ / НКВД. Був у 1921 році заарештований у справі Головіна. А в 1954 році його реабілітували. У Кременчуці проживав на вулиці Столипіна або Столипінської, д. 55, кв. 4. А у Полтаві - на вулиці Чапаєва, 23-25-27 зі своєю дружиною і дочками.
Одружився в Кременчуці в 1920-1923 роках на Рівненській Марії Наумівні, 1900 року. Вона з Полтавської губернії. У 1922-1923 роках у них народилася дочка Слава-Слува, а в 1930 році народилася дочка Софія. Дівчата навчалися в Полтаві у школі 5, або імені Пушкіна, або ж на вулиці Пушкіна. Старша дочка вчилася в 1939-1940 роках в Харківському медінституті, а в 1940-1941 роках в Полтавському зуболікарському інституті. Всі жінки в 1941 році були евакуйовані спочатку в місто Kамишлов Свердловської області, потім в Узбекистан, Фергана-Tашкент. Назад до Полтави не повернулися.
Зі слів мами В'ячеслава Шатохіна, в 1941 році в серпні-вересні дід був в ополченні.
- У родині є сімейна реліквія, датована 14 вересня 1941 року, - розповів В'ячеслав Шатохін. - Це поштова листівка, надіслана моїм дідом Хотімлянскім Назаром Еммануїлович з домашньої адреси з Полтави. тобто з вулиці Чапаєва будинок 23-25-27, до запитання моєї бабусі Хотімлянской / Рівненської Марії Наумівну в евакуацію до міста Kамишлов Свердловської області. Нам вдалося прочитати тільки один штемпель прямокутної форми «Перевірено військовою цензурою».
Є свідчення, що наприкінці війни дід приходив на домашню адресу, шукав сім'ю. Показання дано в 2010 році
- У 1996 році моя мама зі США дала повідомлення в музей Яд Вашем в Єрусалимі, що дід пропав без вісті, - продовжує В'ячеслав Олексійович. - Об'єктивних даних про це немає, але починаючи з 1996 року в усіх виданнях вказується ця інформація, яка ускладнює, відволікає, заважає пошуку. А я просто хочу знати, що сталось з моїм дідом. Можливо, у нього потім була інша родина, залишилися внуки. А може він був заарештований... Багато запитань, на які не можу ніяк знайти відповіді. Вже кілька десятиріч, шукаю по крупинках інформацію. Отримував відповіді з архівів СБУ, міліції, але картина таки не ясна. Можливо на моє звернення хтось відгукнеться. Знаю ще, що працбвав до війни дід на підприємстві в Полтаві, що з ріг та копит виробляло гребінці, гудзики (був начальником комерційного відділу). Багато курив, захоплювався театром. Дружив з акторами єврейського полтавського театру.
