Повний фоторепортаж з концерту - на сайті "Колорама".
Слухачі так уважно слухали, Ділі навіть прийшлося звернутися до людей:
- Чого так тихо? Ви хоч їжте чи пийте, а то навіть вилки не цокають.
Перед концертом вдалося розпитати Ділю про життя-буття:
Розкажіть будь-ласка про сьогоднішній концерт, чому він присвячений, і чому саме Полтава?
- Ми вирішили приїхати та привітати полтавських дівчат зі святом 8 березня. Сподіваємося, що сьогодні публіка, яка вчора гуляла , все-таки вижила і прийде на концерт. Ми з Орестом вже презентували наш перший спільний альбом «Ді.ОР». Для свята оновили програму. Це березневий міні-тур Харків-Полтава-Суми.
А чому не Київ?
- Бо в Києві ми нещодавно вже зіграли благодійний квартирник, який приходив в галереї «Лавра». Кошти збирали для відбудови дитячого табору в Кам’янці-Подольському.
На квартирнику Ви зібрали гроші? Яка це сума?
- Зібрали. Враховуючи те, що квитки коштували по 250 гривень, і близько 600 людей було. Тому тут арифметика проста. Загалом це лише перша частинка, перший крок, але це вагомий внесок в розвиток того табору. Подібні акції ще будуть продовжуватися. А що стосується Києва в цілому, то 17 березня у нас буде приватний квартирник. Люди не хочуть ходити у великі зали, а хочуть сісти на кухні і послухати пісень. Це дуже популярний зараз засіб спілкування з музикантами.
Розкажіть про Ваш продюсерський проект «Астарта». Чим зараз займається група? Чи не плануєте спільний дует? Я знаю, ви скоро зібралися із концертом в Полтаву.
- Так, ми 30-го березня будемо тут виступати. А з приводу спільних пісень, то можна сказати, що увесь проект – це одна спільна пісня. Я написав майже всю музику для дівчат, звісно ще є люди, які аранжували. Є у нас спільна пісня «Ой там на горі». Але плани на майбутнє я не буду розказувати. Ми оновили склад. Раніше «Астарта» співпрацювала із повним складом «НеДілі», але це складно компонувати. Тому ми вирішили зібрати для дівчат окремих музикантів, які б характеризували їх стиль найбільше.
Це будуть абсолютно нові люди? Чи частина «НеДілі» таки залишилась?
- Залишився тільки я і я . Справа в тому, що у нас Сашко Кіріченко, він і барабанщик і басист. І зараз потужне бойове хрещення проходить біт-боксер, іноді співпрацюємо із харківським гуртом URBANISTAN. Молода, але дуже прогресивна команда.
В Полтаву приїдете вже новим складом?
- Я думаю, так. Хотілось би себе показати, затанцювати Полтаву. Поводити хороводи. Це нова цікава програма, яка користується попитом. Є перспективи. Ми, звичайно, будемо записувати альбом – повноцінну платівку. Незважаючи на те, що багато музики зараз знаходиться в Інтернеті, все ж таки хочеться зробити невеликий тираж дисків для тих шанувальників, які люблять слухати музику в авто, плеєрі чи вдома на СD, DVD.
Скажіть, як продюсування поєднується із власною творчістю? Це важко чи це один великий творчий процес?
- Я не буду казати, що щось в житті відбувається легко. Звичайно, це складно, тому що ти постійно знаходишся у робочому процесі. Це по-перше. А по-друге, немає вихідних. Взагалі ніколи. Обмаль вільного часу і ми з дружиною не їздимо відпочивати. Але і не напружуємося. Наприклад, якщо концерт в Карпатах, то на наступний день ми там відпочиваємо і їдемо далі. Я не розумію, як це поїхати в Єгипет чи Туреччину і валятися там два тижні на пляжі. Я так не можу і фізично не витримаю такого відпочинку. Мені потрібно постійно рухатися, щось створювати. Зараз ми з Орестом Крисою – давно виношували цю ідею – хочемо розширяти свій тандем. Одного разу ми зійшлися на «полі битви» із Сашком Положинським і вийшло «Тричі» з альбомом «ПоНеДілОк». Воно пішло в маси, потім трохи зупинилося. Тепер ми зробили з Орестом «ДІ.ОР» , надалі плануємо додати якусь електроніку.
Кожного разу на запитання про дует із Росавою Ви уникаєте відповіді. Це секрет чи, на справді, нічого не планується?
- Ми уже записали дві пісні, їх часто крутять по радіо, але на концертах їх не виконуємо. Я не знаю чи ще буде такий дует. Зараз у нас пісня «Обійми мене» із гуртом «На Відміну Від», далі вийде ще сумісна пісня «Крила», де і Фоззі до нас приєднався. Я готую ще творчі експерименти, про які зарано ще говорить. А з Росавою загадувати не буду. Важко щось, коли є пісня, яка близько 10 років живе, крутиться по радіо, її люблять люди. Є такий певний бар’єр. Чи вийде щось ще таке зробити.
Я знаю Ви граєте в ФК «Маестро», як вам грати із зірками у футбол? Конкуренція в шоу-бізнесі не переноситься на поле?
- Коли є час, я граю, але тренування дуже часто прогулюю. Із зірками грати – як із звичайними людьми. По ногам б’ють однаково! Може бути, що Фоззік (Олександр Сидоренко, капітан) із командою - «Эй молодежь, мячи принесли!» - це зазвичай до «фабрикантів» . В принципі, все толерантно. На грі все залежить тільки від темпераменту : які на сцені, такі й у житті. Але буває і навпаки. Хтось сприймає гру, як щось неймовірно серйозне. Часто сваряться так, що здається зараз поб’ються. Он Саша Педан ледь не побився із українськими письменниками. Чи то може заради того, щоб всі про це написали.
А для Вас футбол - це спорт чи реклама?
- Це хобі, це спорт, це вільний час та втілення дитячої мрії. Я 8 років займався футболом і мріяв грати за збірну СРСР, але коли країна розвалилася в 91 році, розвалилися і мої мрії стосовно футболу.
А про що ще мріяли в дитинстві?
- Мріяв бути космонавтом, музикантом.
Одна ж мрія збулась!
- Так, думаю поки що цього достатньо.
Ви не вперше в Полтаві. Чи вдалося побачити місто?
- Ви ж не запропонували нам на ранок екскурсію. Жартую. А було б дуже цікаво. Музей Котляревського, наприклад. Полтава – це завжди наскоком: то Мазепа-фест, то Сорочинський Ярмарок, «Villa Крокодила» ось. Приїдемо 30-го ранковим експресом і подивимось місто.
Що побажаєте жінкам до їх свята?
- Я хочу побажати всім щастя, стабільності та здоров’я. Хай живе Полтава. Мені дуже подобається ваше місто, особливо банери обабіч траси. Вони знайомлять з історією області. Я такого ніде ще не бачив. Так хочеться всюди заїхати, але часу мало.
Ексклюзивне інтерв'ю. 9 березня до рок-кафе «Villa Крокодила» завітав Едуард «Діля» Приступа та Орест Криса із оновленою концертною програмою.
Повний фоторепортаж з концерту - на сайті "Колорама".
Слухачі так уважно слухали, Ділі навіть прийшлося звернутися до людей:
- Чого так тихо? Ви хоч їжте чи пийте, а то навіть вилки не цокають.
Перед концертом вдалося розпитати Ділю про життя-буття:
Розкажіть будь-ласка про сьогоднішній концерт, чому він присвячений, і чому саме Полтава?
- Ми вирішили приїхати та привітати полтавських дівчат зі святом 8 березня. Сподіваємося, що сьогодні публіка, яка вчора гуляла , все-таки вижила і прийде на концерт. Ми з Орестом вже презентували наш перший спільний альбом «Ді.ОР». Для свята оновили програму. Це березневий міні-тур Харків-Полтава-Суми.
А чому не Київ?
- Бо в Києві ми нещодавно вже зіграли благодійний квартирник, який приходив в галереї «Лавра». Кошти збирали для відбудови дитячого табору в Кам’янці-Подольському.
На квартирнику Ви зібрали гроші? Яка це сума?
- Зібрали. Враховуючи те, що квитки коштували по 250 гривень, і близько 600 людей було. Тому тут арифметика проста. Загалом це лише перша частинка, перший крок, але це вагомий внесок в розвиток того табору. Подібні акції ще будуть продовжуватися. А що стосується Києва в цілому, то 17 березня у нас буде приватний квартирник. Люди не хочуть ходити у великі зали, а хочуть сісти на кухні і послухати пісень. Це дуже популярний зараз засіб спілкування з музикантами.
Розкажіть про Ваш продюсерський проект «Астарта». Чим зараз займається група? Чи не плануєте спільний дует? Я знаю, ви скоро зібралися із концертом в Полтаву.
- Так, ми 30-го березня будемо тут виступати. А з приводу спільних пісень, то можна сказати, що увесь проект – це одна спільна пісня. Я написав майже всю музику для дівчат, звісно ще є люди, які аранжували. Є у нас спільна пісня «Ой там на горі». Але плани на майбутнє я не буду розказувати. Ми оновили склад. Раніше «Астарта» співпрацювала із повним складом «НеДілі», але це складно компонувати. Тому ми вирішили зібрати для дівчат окремих музикантів, які б характеризували їх стиль найбільше.
Це будуть абсолютно нові люди? Чи частина «НеДілі» таки залишилась?
- Залишився тільки я і я . Справа в тому, що у нас Сашко Кіріченко, він і барабанщик і басист. І зараз потужне бойове хрещення проходить біт-боксер, іноді співпрацюємо із харківським гуртом URBANISTAN. Молода, але дуже прогресивна команда.
В Полтаву приїдете вже новим складом?
- Я думаю, так. Хотілось би себе показати, затанцювати Полтаву. Поводити хороводи. Це нова цікава програма, яка користується попитом. Є перспективи. Ми, звичайно, будемо записувати альбом – повноцінну платівку. Незважаючи на те, що багато музики зараз знаходиться в Інтернеті, все ж таки хочеться зробити невеликий тираж дисків для тих шанувальників, які люблять слухати музику в авто, плеєрі чи вдома на СD, DVD.
Скажіть, як продюсування поєднується із власною творчістю? Це важко чи це один великий творчий процес?
- Я не буду казати, що щось в житті відбувається легко. Звичайно, це складно, тому що ти постійно знаходишся у робочому процесі. Це по-перше. А по-друге, немає вихідних. Взагалі ніколи. Обмаль вільного часу і ми з дружиною не їздимо відпочивати. Але і не напружуємося. Наприклад, якщо концерт в Карпатах, то на наступний день ми там відпочиваємо і їдемо далі. Я не розумію, як це поїхати в Єгипет чи Туреччину і валятися там два тижні на пляжі. Я так не можу і фізично не витримаю такого відпочинку. Мені потрібно постійно рухатися, щось створювати. Зараз ми з Орестом Крисою – давно виношували цю ідею – хочемо розширяти свій тандем. Одного разу ми зійшлися на «полі битви» із Сашком Положинським і вийшло «Тричі» з альбомом «ПоНеДілОк». Воно пішло в маси, потім трохи зупинилося. Тепер ми зробили з Орестом «ДІ.ОР» , надалі плануємо додати якусь електроніку.
Кожного разу на запитання про дует із Росавою Ви уникаєте відповіді. Це секрет чи, на справді, нічого не планується?
- Ми уже записали дві пісні, їх часто крутять по радіо, але на концертах їх не виконуємо. Я не знаю чи ще буде такий дует. Зараз у нас пісня «Обійми мене» із гуртом «На Відміну Від», далі вийде ще сумісна пісня «Крила», де і Фоззі до нас приєднався. Я готую ще творчі експерименти, про які зарано ще говорить. А з Росавою загадувати не буду. Важко щось, коли є пісня, яка близько 10 років живе, крутиться по радіо, її люблять люди. Є такий певний бар’єр. Чи вийде щось ще таке зробити.
Я знаю Ви граєте в ФК «Маестро», як вам грати із зірками у футбол? Конкуренція в шоу-бізнесі не переноситься на поле?
- Коли є час, я граю, але тренування дуже часто прогулюю. Із зірками грати – як із звичайними людьми. По ногам б’ють однаково! Може бути, що Фоззік (Олександр Сидоренко, капітан) із командою - «Эй молодежь, мячи принесли!» - це зазвичай до «фабрикантів» . В принципі, все толерантно. На грі все залежить тільки від темпераменту : які на сцені, такі й у житті. Але буває і навпаки. Хтось сприймає гру, як щось неймовірно серйозне. Часто сваряться так, що здається зараз поб’ються. Он Саша Педан ледь не побився із українськими письменниками. Чи то може заради того, щоб всі про це написали.
А для Вас футбол - це спорт чи реклама?
- Це хобі, це спорт, це вільний час та втілення дитячої мрії. Я 8 років займався футболом і мріяв грати за збірну СРСР, але коли країна розвалилася в 91 році, розвалилися і мої мрії стосовно футболу.
А про що ще мріяли в дитинстві?
- Мріяв бути космонавтом, музикантом.
Одна ж мрія збулась!
- Так, думаю поки що цього достатньо.
Ви не вперше в Полтаві. Чи вдалося побачити місто?
- Ви ж не запропонували нам на ранок екскурсію. Жартую. А було б дуже цікаво. Музей Котляревського, наприклад. Полтава – це завжди наскоком: то Мазепа-фест, то Сорочинський Ярмарок, «Villa Крокодила» ось. Приїдемо 30-го ранковим експресом і подивимось місто.
Що побажаєте жінкам до їх свята?
- Я хочу побажати всім щастя, стабільності та здоров’я. Хай живе Полтава. Мені дуже подобається ваше місто, особливо банери обабіч траси. Вони знайомлять з історією області. Я такого ніде ще не бачив. Так хочеться всюди заїхати, але часу мало.
