Чистий четвер – що слід зробити для благополуччя своєї родини

Новини
12 квітня 2012 о 00:103130 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Чистий четвер – що слід зробити для благополуччя своєї родини
12 квітня – Великий, чистий четвер – день весняного очищення.

Фото з сайту nnm.ruФото з сайту nnm.ru

1. Прибрати. Якщо у Чистий четвер все прибереш, весь рік чистота в хаті водитися буде, казали селяни і ретельно мили, підлоги, стіни, стелі хати, стіл, лавки У саду і на городі господар згрібав на купу торішнього листя, бадилля бурянів і підпалював «щоб очистити землю від морозу, зими, смерти і всякої нечисти».

2. Скупатися до сходу сонця. Існує повіря, що в Чистий четвер до східсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом цілого року. А хворі люди, викупавшись, набирали з купелю води, несли на перехрестя і виливали «щоб там усе лихо зоставалося». А дехто ще й примовляв: «Господи, Ісусе Христе! Перехресна дорого! Дай, Боже, здоровя в ручки, в ніжки і в живіт трішки».

3. Готувати святковий стіл. Починали готувати частування до Великодня: пекли паски, робили сирні паски, фарбували яйця, варили пиво на весь святковий тиждень, різали худобу (четвер-угодник збереже м’ясо від псування) і готували страви з м’яса. Усе повинно було бути готове до вечора суботи, коли до церкви несуть святити паску і яйця. Традіційно цього дня віпікають паски. До її виготовлення треба ставити з особливим натхненням та трепетом. Перед тим як віпікати, необхідно помолитися, аби очистити свої думи та помисли.

4. Приготувати «четвергову» сіль. Кожен член сім’ї брав по пригоршні солі, все зсипали в одну купу. Цю сіль зберігали, називається вона «четвергова сіль», тобто сіль Великого четверга. Нею лікували себе, а також своїх рідних і близьких. З цієї ж солі робили обереги для родини, худоби, городу, будинку.

5. Провести ритуали зі «страсною» свічкою. Увечорі в церкві відправляються «Страсті». Повертаючись із церкви, намагалися донести додому «страсну» свічку так, щоб вона не погасла. Полумям цієї свічки випалювали хрест у хаті на сволоці «щоб лиха нечисть хату минала». Хворі на пропасницю шкребли сажу зі «страсного хреста», розводили в свяченій воді й пили як ліки. Народ вірив, що ця свічка в скрутний час стає людям у пригоді; її запалювали перед святими образами, коли на мешканців дому нападав страх. Під час великої грози запалювали, «щоб грім хати не спалив». Тому страсна свічка ще називалася «громичною». Запалювали цю свічку і при тяжкій хворобі людей або худоби, а також під час тяжких пологів; давали в руки помираючому. Пасічники з цією свічкою ходили до бджільника.

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter