Які на сьогодні є умови для захисту населення від різного роду катастроф, наприклад об’єкти укриття? В якому стані перебувають вони у Полтаві, з’ясовував журналіст Кола Артем Чубенко.
Подорож у минуле: Під Будинком побуту у Полтаві в бункері «штаб» сантехніків
Почалось моє розслідування з того, що керуючись інформацією своїх знайомих, я знайшов покинутий бункер прямо в центрі міста, по вулиці Леніна, під колишнім Будинком побуту. В цьому приміщенні над бункером зараз розмістилися і нічний клуб, і магазин, і аптека, і різні майстерні. Прихопивши ліхтарик та фотоапарат знайшов вентиляцій хід у дворі неподалік.
Як виявилось, проникнути в підземелля не важко. Вже через 5 хвилин я спускався сходами та пригнувшись йшов в темну далечінь по трубі. Ще не дійшовши кінця, звернув увагу на речі, що явно не були частиною цього сховища: сміття, шприци та гаманці. Це як мінімум насторожило. Але все ж таки я продовжив шлях.
Коли дістався кінця труби, переді мною постали відкриті масивні двері, на вигляд досить важкі. Приміщення, котре «відкрилось», за дверима було невеликим, десь близько 150 квадратних метрів. Я ж чомусь уявляв його більшим, зважаючи на розповіді знайомих.
Першою несподіванкою для мене стала вода, розлита по всій підлозі, але, на щастя, висота її була не вище сантиметра. Стіни та стеля були на диво в доброму стані, хоча все навколо надзвичайно сире. Огляд кімнат показав, що матеріального майна не залишилось зовсім. Винятком був лише стенд з інструкціями як евакуюватися.
Електрощитову розібрали очевидно вже давно, та й фільтраційна система фактично була «розкрадена». Покинути таке моторошне місце мені вдалося через головний вхід, що був суміжний з невеликим приміщенням, де я побачив людину! Цікавість перемогла і я пішов знайомитись. Чоловік виявився небалакучим. Коли дізнався звідки я, відмовився говорити хто він, що тут робить і яке відношення має до сховища. Тільки згодом я дізнався, що то був сантехнік Будинку побуту, і там у них щось схоже на штаб.
Половина об’єктів укриття від техногенних катастроф у Полтаві не діють
Щоб з’ясувати ситуацію з приміщенням під Будинком побуту та більше дізнатися про полтавські об’єкти укриття взагалі журналіст звернувся до Полтавського міськвиконкому.
В управлінні з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення він звернувся до теперішнього виконувача обов’язків начальника Ігоря Белова «пролити світло» на дану проблему. За його словами ситуація з цими «бункерами» досить важка.
- Так як із 95 об’єктів укриття у нашому місті лише 27 визнані як «готові» до прийому громадян, 12 як «обмежено готові» та 52 як «не готові». Також в 2-х проводиться ремонт і двоє були списані ще в 90-х через їх аварійний стан. Майже всі об’єкти укриття знаходяться у приміщеннях або на території заводів та знаходяться на їх балансі. Але в статутний фонд підприємств входити не можуть. Держава зобов’язує господарів, незалежно від форми власності слідкувати за станом укриттів. За недотриманням належного стану навіть передбачені штрафні санкції. Що на ділі застосовуються дуже рідко. Місце, яке бачив журналіст напередодні, слугувало колись штабом цивільної оборони міста. В даний момент знаходиться на балансі ГЖЕД №1.
Довідка.
Як розповів Ігор Інокентійович, у Полтаві всі без виключення об’єкти укриття мають максимально другу категорію захисту та другу категорію вентиляцій. Це означає захист від прямого влучання бомби до трьох кг на сантиметр квадратний, та захист від різного роду забруднення повітря, завдяки фільтраційним системам. А от від іонізуючого радіоактивного випромінювання вони захищають лише частково, так як для цього потрібні регенераційні системи повітрообміну.
- Насправді укриття по всій території міста розраховані лише для робочих змін заводів та фабрик, - продовжує Ігор Белов. - Загалом же населення, в разі виникнення надзвичайних обставин буде змушене евакуюватися за межі міста. Для кожного району Полтави є конкретні місця для евакуаціїі. В залежності від типу загрози, люди мають рухатися до встановлених місць. Щоб оповістити полтавців, у випадках небезпеки будуть задіяні радіо та телебачення. До того ж майже по всьому місту знаходяться електросирени, всього їх 103, вони перевіряються щомісяця.
Про навчальну тривогу заздалегідь повідомляють у ЗМІ. В цьому році вона має пройти у листопаді , розповів Ігор Белов. Є з ними і казуси . Наприклад ці електросирени відсутні у районах Левада, Сади 3, а також у всіх районах приватних будинків. Виходить, що добра третина населення міста навіть і не здогадається, якщо щось станеться.
- Закони не зобов’язують будівельників розміщати сирени та будувати укомплектовані об’єкти укриття у нових будинках, - додав Ігор Інокентійович.
МНС: половина укриттів розграбовані
- Більшість з цих 52 «неготових» об’єктів підтоплені, знищені та розграбовані. З об’єкту на вул. Зінківській взагалі витягли трьохтонні металеві двері. В більшості приміщень смітники, або мешкають бомжі . Навіть у тих, що юридично знаходяться на балансі установи або підприємства. До того ж, часто фірми зареєстровані так, що знайти балансоутримувача майже не можливо, - зазначив Андрій Валерійович, провідний фахівець Полтавського міського управління МНС. - Наразі добра половина бункерів або підтоплена або перетворена на смітник. І де поділися всі матеріальні цінності, невідомо.
Проте повідомлень про викрадення матеріальних цінностей із бункерів міліція від балансоутримувачів не отримувала. Юрій Сулаєв, голова прес служби УМВС України у Полтавській області, повідомив:
- Жодної заяви щодо об’єктів укриття до нас не надходило.
Як повідомив Андрій Борисенко, згідно Постанови Кабінету міністрів України № 653 від 9 жовтня 2006 року, поетапно щорічно проводиться огляд-конкурс об’єктів укриття.
- До кінця 2012 року ми допомагатимемо провести повну інвентаризацію об’єктів цивільної оборони. Вартість такого огляду лягає на плечі самих балансоутримувачів, від чого вони зазвичай не в захваті, - продовжує Андрій Борисенко.
В належному стані перебувають об’єкти -укриття лише на кількох підприємствах
Провідний фахівець сектору ЦЗ УМНС у Полтавській області розповів, що серед укриттів є і «відмінники». Серед них - ті, які тримають на балансі ВАТ «Завод медичного скла», «Авто агрегатний завод», «ПТМЗ», Міська дитяча клінічна лікарня, Полтавська дирекція Південної залізниці.
Щоб переконатися в цьому журналіст відвідав укриття на заводі медичного скла. Начальник ЦО підприємства Василь Передерій провів екскурсію по двом сховищам. Одне розраховане на 300 місць, інше на 500. І так як максимальна зміна заводу не перевищує 300 осіб, за прямим призначенням використовується лише перше. Друге являє собою склад для протигазів, уніформ для ЦО, інвентарю. Там же розміщений дизельний генератор. Загальний стан обох приміщень хороший.
- Завод щомісяця виділяє близько 800 грн. для підтримання сховищ в належному стані, тож час від часу оновлюємо матеріальну базу та робимо косметичний ремонт, - розповів Василь Олександрович.
За неналежне утримання об’єктів укриття важко когось покарати
Як розповіла Олена Калинчук, перший заступник начальника Фонду держмайна України в Полтавській області, стан, у якому перебувають укриття, залежить від балансоутримувача.
- Фактично немає різниці якого типу ця структура, чи приватна, чи державна, говорить Олена Анатоліївна. - Наприклад ВАТ «ПТМЗ» та ВАТ «Полтавський завод медичного скла» є приватними структурами. Міська дитяча лікарня та Полтавська дирекція Південної залізниці є державні, підвідомчі міністерствам структури. Все залежить від керівництва та від фінансових успіхів підприємства.
Як з’ясувалося, проблема з підприємствами, що не бажають турбуватися про об’єкти захисту полягає у законодавчих колізіях. Довести в судовому порядку, що підприємство завдало державі збитків, дуже важко, адже для цього необхідно мати договірні відносини.
- Коли ми звертаємось до суду, нам відмовляють, адже не існує договірних відносин. І звинуватити підприємства у тому, що вони щось там не догледіли чи не так зробили, неможливо. Ми, як власники укриттів, пропонуємо балансоутримувачу договір безоплатного зберігання. Тоді б у нас були договірні відносини і виникала відповідальність між державою та підприємством, - продовжує Олена Калинчук. - Керівники відмовляються, і говорять, що відповідно до Цивільного кодексу, договір зберігання повинен бути на платній основі. Нам держава коштів, якими б ми могли розраховуватися за зберігання, не виділяє.
Думка
Посадовці з якими спілкувався журналіст висловлюють думку, що більшість із цих об’єктів, не потрібні. Підприємства хімічної промисловості значно зменшили виробництво, а війни ми не чекаємо.
Більшість опитаних говорять, що з об’єктів укриття було б доцільно залишити лише ті, що розташовані на небезпечних виробництвах. Держава мала б зняти з себе цей тягар та продати ті, що в занедбаному стані або відати їх балансоутримувачам, зобов’язавши дбати про них.
Факт
Якщо припустити, що сталася надзвичайна ситуація і усі 93 знаходяться у відмінному стані, вони могли б вмістити 30 тисяч полтавців не довше ніж на три дні. Зважаючи на їх теперішній стан, сьогодні в них перечекати катастрофу могли б близько десяти тисяч осіб. Це лише 10 відсотків від загальної кількості мешканців нашого міста. А після цього, всіх врятованих мають евакуювати у найближчі до Полтави селища.
