Олімпійський Лондон очима полтавської спортсменки

Під час проведення ХХХ літніх олімпійських ігор у Лондоні побували й представники полтавського спорту. Своїми враженнями з «Колом» поділилася Інеса Гетьман, директор Полтавського регіонального відділення НОК України.

Інеса Гетьман на Олімпійському стадіоні у Лондоні

Про олімпійські об’єкти Олімпійський стадіон та селище для спортсменів – найбільша гордість Великобританії. По завершенню олімпіади частину цих об’єктів розберуть, інші –реконструюють. – Олімпійський стадіон вразив своєю величчю. Мені він здався чимось схожим на Олімпійський стадіон у Києві, – розповідає про «плюси» й «мінуси» Інеса Гетьман, яка відвідала Олімпіаду за запрошенням федерації триатлону України. – Стадіон великий, а от сидіння на ньому замалі. Якщо людина висока, то її коліна буквально впиратимуться в сидіння  ряду попереду. Інформаційне табло, на якому висвічувались результати змагань, взагалі не рухалося. Тому з верхніх трибун доводилось тільки здогадуватися про підсумки виступів спортсменів. Олімпійський вогонь малопомітний, я зрозуміла, де він знаходиться тільки після того, як його показали на екрані. До речі, вже скоро розпочнуться Параолімпійські ігри в Лондоні, з Полтавщини на них їде 4 спортсмени. Про організацію та мовний бар’єр За підсумками аналітиків, на проведення Олімпіади – 2012 туманний альбіон витратив 15 мільярдів фунтів стерлінгів. На успіх ігор працювало понад 170 тисяч людей. – Скрізь у Лондоні був порядок, на кожному кроці стояли поліція та волонтери. Спочатку я хвилювалася з приводу подорожей містом, бо англійською мовою практично не володію. Даремно. На кожній транспортній зупинці була карта місця розташування з назвами прилеглих вулиць та розкладом руху автобусів. Тому заблукати там практично не можливо, – прокоментувала Інеса Гетьман. – Волонтери були доброзичливі. Особливо мене здивувало, що вони спеціально вивчили кілька слів для привітань мовами країн-учасників Олімпіади. Коли я підійшла до них в одязі національної збірної України, щоб потрапити на стадіон, зі мною волонтер привітався українською, – пригадує Інеса Рудольфівна. – Організація та проведення змагань також були на високому рівні. Про дорогі сувеніри Сувенірна продукція ХХХ літніх ігор 2012 року складалася з іграшок-талісманів, одяг, брелоки, посуд. Ціни на них усюди були однакові. Згадку про Олімпіаду можна було замовити і через Інтернет за ту ж саму вартість. – Футболка з логотипом Олімпіади коштувала 20-25 фунтів стерлінгів. Брелоки можна було купити за 6 фунтів. Ціну слід помножити на 13, щоб отримати вартість у гривнях. На мій погляд, товар посередньої якості коштував забагато, –вважає пані Інеса.

Лондонський тауер (фото надані Інесою Гетьман)

Про Олімпійський дух Британці, як відзначають світові ЗМІ, буквально марили Олімпіадою. – Люди у Лондоні дійсно жили Олімпіадою як святом та вболівали за її проведення. Англійці хвилювались не лише за своїх спортсменів, а й за інших учасників спортивних баталій. А глядачі підтримували під час змагань не тільки лідерів – аплодували аутсайдерам, щоб тих підбадьорити. Це вразило мене найбільше, – підсумувала Інеса Гетьман. Про квитки на Олімпіаду для полтавців «Коло» отримало відповідь на свій офіційний запит щодо квитків на Олімпіаду -2012. Як виявилось, Полтавське регіональне відділення НОК України квитків не замовляло і не отримувало, адже делегація з області не формувалась. Полтавці, які побували у Лондоні, самі оплатили переліт і проживання у готелі. Кілька квитків, що давали право на відвідування стадіонів для перегляду спортивних змагань, туристи з Полтави отримали у приватному порядку за домовленістю з НОКом. Коштами управління фізичної культури і спорту Полтавської ОДА оплатили лише перебування у Лондоні тренера Ганни Мельниченко Ірини Козлової.