У неофіційній розмові з журналістом перевізники розповіли про небажання обслуговувати пільговиків.
Їхні основні тези:
– Перевезення – збиткові. Вартість проїзду в Полтаві, 1 гривня 75 копійок, ледь не найнижча по всій Україні. Економічно вигідна ціна квитків для перевізників має триматись на рівні 2 гривні 50 копійок.
Нагадаємо, раніше «Коло» повідомляло, що у Полтаві розривають договори з тими перевізниками, які не виконують пільгові перевезення.
– Держава не повертає приватним компаніям витрачені на перевезення пільговиків гроші. За міською програмою «Турбота», кошти, витрачені на перевезення пільговиків, держава, хоч і з постійними затримками, компенсує лише транспортному комунальному підприємству «Полтаваелектроавтотранс».
– Пільговики у Полтаві зловживають гарантованим державою правом на безкоштовний проїзд. Згідно з «Інструкцією про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах», на внутрішньому міському сполученні для пільговиків середньомісячна частота поїздок у громадському транспорті становить: 15 – у тролейбусі та 10 – у автобусі. Безплатно проїхатись на автобусі у приміському сполученні пільговики можуть 6 разів на місяць.
Вихід приватні компанії бачать один – зробити проїзд платним для всіх без винятку. А бюджет міста має видавати пільговикам грошову компенсацію у сумі певної кількості поїздок на місяць. Цю ідею висловлював у січні 2012 року мер Полтави Олександр Мамай, але згодом передумав.
– Існування деяких маршрутів не виправдане реальною необхідністю. Для прикладу наводять нещодавно призупинений 12 пільговий маршрут «Половки-Критий ринок». На відміну від околиць міста, до 1 міської лікарні (район Юрівки) можна доїхати від зупинки «5 школа» пільговим автобусом №17. На Центральний ринок можна потрапити від зупинок «Центр» та «Шевченка». Мікрорайоном Юрівка ходить автобус №19, де теж передбачені пільгові місця.
Погляд економістів на ситуацію у сфері перевезень
– Проблему можна розглядати з двох точок зору. Перевізник як власник бізнесу сплачує державі податки і виконує взяті на себе обов’язки. У свою чергу про нього теж має подбати держава і вчасно компенсувати кошти за здійснення пільгових перевезень. Вона цього не робить. З іншого боку, власники транспортного бізнесу хочуть отримувати надприбутки з мінімальними затратами. При проведенні конкурсів на отримання ліцензій, що дають право займатися транспортною діяльністю, замовник (держава) має поставити перед перевізником певні умови. Якщо перевізник з ними не погоджується, йому просто не потрібно видавати ліцензії, і все, – вважає Микола Ярош, віце-президент ГО «Спілка економістів України».
У неофіційному спілкуванні економісти додають: мабуть, не все так погано у транспортних перевізників, як вони говорять. Якби бізнес був невигідним і в ньому не існувало тіньових схем, у Полтаві не було б такої кількості перевізників.
До теми:
У Полтаві пільгові №12 та № 22 маршрути збираються відновити до Дня міста.