Фото з сайту politics.comments.ua
Нагадуємо, що до 69-ї річниці визволення Полтави від фашистських загарбників та Дня міста редакція «Коло» підготували спецтему. На нашому сайті читайте цікаві історії про полтавські пам’ятники в повоєнні роки.
До теми - Пам’ятник Петру І від фашистів ховав двірник Полтавського краєзнавчого музею
Довідка «Коло»: Дзержинська площа називалась і Сінною площею. Пам’ятник Сталіну знаходився на місці нинішньої будівлі Полтавської Полтавської обласної ради та облдержадміністрації. Раніше Сінна площа простягалася до сучасної вулиці Пушкіна. Тривалий час носила ім'я Ф. Дзержинського, а в кінці 1990-х роках її перейменована в площу Незалежності.
Трьохметрову скульптуру Сталіну привезли з Харкова. На її встановлення залишалось мало часу, тож було неможливо встановити бетонний або гранітний п'єдестал. Вирішили влаштувати тимчасовий - з колод обшитих дошками, які зверху обштукатурити і оббризкали цементом. Обробили, так би мовити, під бетонну основу. Встановлений пам'ятник Вождю народів, вечорами підсвічували прожекторами.
Та через рік п'єдестал похилився. Полтавський Сталін стояв подібно Пізанській вежі. Потрібно було терміново шукати вихід із ситуації і споруджувати новий, більш довговічний і надійний п'єдестал під фігуру Вождя. Вирішили замінити його на п’єдестал з каналізаційних кілець. Навколо висадили пізні осінні айстри. Мало хто тоді помітив, що з 12-гранного п'єдестал став круглим. 1956 року, коли викрили "культ особистості", пам’ятник Сталіну знесли.
(За матеріалами Вайнгорта Арія-Леона Семеновича "Записки провінційного архітектора ")
