До теми - ВІЛ-інфікованих полтавських дітей усиновлюють іноземці
 | Анна: - З моїх рідних ще ніхто ніколи нікого не всиновлював. Але я б погодилась всиновити дитину, аби дізналась, що сама не в змозі народити. Ще я могла б усиновити родича, якби йому це потрібно було. |
 | Катя: - Я б усиновила дитину, бо сам росла без батьків і знаю, як дитині хочеться мати батьків. Тож, якби в мене була фінансова можливість, я пішла б на всиновлення. А коли мова йшла б про усиновлення когось з родичів, то це взагалі б не обговорювалось. Таких дітей не так і багато, тож якби кожен намагався дати їм своє тепло, їм було б легше. |
 | Лєна: - У мене була ситуація коли я всиновила дитину. У 1999 році я зійшлась з чоловіком, у якого була вже 9–річна дитина. Так би я вчинила, і в разі, коли хтось би з родичів залишився сиротою. Моя подруга, наприклад, просто пішла і всиновила дитину з дитячого будинку. За станом здоров’я вона просто не могла мати дітей, тому взяла немовля, яке вже ходить до школи. |
| Людмила (не забажала фотографуватись) - Я б на усиновлення не пішла. Адже нормальні батьки не покинуть своїх дітей. Тільки у тому разі всиновила, якби, не дай звісно Господи, з кимось з рідних щось сталось, і в них залишилось дитя. І тоді б я не зважала на вік дитини. | |
 | Наталія: - Я б не всиновила. Можливо, коли не могла мати своїх, то ще про це задумалась би. А коли в мене були б свої діти, то чомусь, мені здається, що в любому випадку своя кров буде рідніша. І я думаю, що зі своїм характером я б не змогла однаково ставитись до чужих та до свої х дітей. |
 | Дмитро: - У мене є дитина, тому мені важко відповісти на таке питання. Можливо, і всиновив би. Але ж дитина не іграшка, і тут не стільки питання в грошах стоїть, як у тому чи вистачить часу, аби приділяти їй. А якби було достатньо коштів, то я краще фінансово допомагав би таким дітям. |
 | Максим: - Ні, я б не погодився. Потрібно мати свою дитину. Брати чужу дитину на виховання, не знаючи її батьків, не зміг би, бо в них можуть потім проявлятись погані гени. Уже в тому випадку, коли не зміг мати своїх, тоді,можливо. Бо це вже інші обставини. |
 | Вікторія: - Про всиновлення я ще з дитинства задумувалась. Я часто проходила повз дитячий будинок. Мені завжди було шкода діток. Ми з подругою ходили в дитинстві до таких діток, і думали, що когось всиновимо. Тож в майбутньому, я думаю, що одного, а то і двох, всиновлю обов’язково. І якби хто з рідних сиротою залишився, теж би забрала їх. Просто в мене серце неспокійне до таких дітей. І я могла б всиновити дитину будь-якого віку, а не лише немовля. |
 | Володимир Дмитрович: - Я б не погодився на всиновлення, бо я не готовий. Я не зміг би так виховати цю дитину, як його батьки. Я бачив, як таких дітей виховують, їх в основному всиновляють через гроші. 99% таких випадків. Можливо, як би в нас не було своїх, то взяв би. Але ж це не річ, потрібно добре обдумати таке рішення, щоб і дружина дала згоду ще. І якби всиновлював, то чим менше дитя, тим і краще було б. |
 | Олена Олексіївна: - Мої діти могли б усиновити дитину, якщо, звичайно, не могли мати власних. Або якби діти були, але мали можливість ще одну підняти на ноги, дати їй освіту. На спадковості, я вважаю, не варто акцентувати увагу, брати і думати, що там буде за 5-10 років. |
 | Микола: - Я б всиновив у тому разі, коли в мене не було б своїх. Або ж, якби мав достатньо коштів, щоб забезпечити всіх. Я думаю, що гени в усиновленої дитини не завада, вони б зіграли свою роль, але відсотків на 30%. А так все залежить від виховання. Та і взагалі в усиновленні не бачу нічого погано. Усі діти заслуговують на повноцінне життя. Вони не винні в тому, що залишились самі. |
 | Ірина Іванівна: - Це тяжке питання, бо хто-зна який в дитини буде генофонд. Адже якщо в дитини були батьки алкоголіки чи наркомани, то це не дуже добре. Якби всиновлювала, то дівчинку, гарну та розумну. У мене була знайома вчителька, якій попадались такі чоловіки, що не хотіли дітей. Тож вона плюнула на всіх, пішла і всиновила собі хлопчика. І зараз він став офіцером, гарний хлопець. Можна всиновлювати, якби тільки досліджувати їх генофонд. А так звісно шкода таких дітей. Я як подивлюсь на них, у мене серце кров’ю обливається. |
 | Олександр Валентинович: - Якби в мене протягом певного періоду не було своєї дитини, і в перспективі нічого не виходило, то можливо взяв би дитину з дитячого будинку. За інших обставин – не погодився. Бо в нашій країні влада мала б більше уваги приділяти цьому питанню. Адже в нас обіцяється одне, а життя показує інше. От рідного когось звісно всиновив би, якби була така потреба. |
 | Степан - Не задумувався над цим ніколи, але можливо. У житті будь-що може трапитись, різні обставини бувають. Усиновив би лише тоді, коли своїх не міг би мати, чи з ріднею, не дай Боже, щось трапилось. |
Запитували Марина Клименко та Юлія Корж
