Учора в Холодному Яру в селах Мельники та Буда, вшановували пам'ять борців за волю України різних епох. Згадували про гетьмана України Богдана Хмельницького, героїв Коліїівщини Максима Залізняка, Івана Гонту, отаманів полку гайдамаків Холодного Яру.
На урочистості завітало кілька тисяч людей, фактично з усіх регіонів України. Зокрема з Полтави на свято до Холодного Яру приїхало трохи більше сотні полтавців. Тим, хто забажав відвідати повстанський край на Черкащині, де відбувалася Коліївщина та точилися запеклі бої місцевих козаків та селян проти більшовиків у 1917 – 1921 роках, відвідини обійшлися майже задарма. Тих, хто прочитав книги Василя Шкляра "Залишенець. Чорний ворон" або Юрія Горліс-Горського "Холодний Яр", возили за 10 гривень, тим, хто не читав цих творів поїздка обійшлася в 50 гривень. До речі, Юрій Горліс-Горський, старшиниа армії УНР, осавул 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру, уродженець Решетилівщини.
Значну частину поїздки оплатив народний депутат. Більшість з тих, хто поїхав до Холодного Яру – молодь, студенти полтавських ВНЗ та училищ. Кажуть, що про поїздку дізналися з оголошень, які висіли в їхніх навчальних закладах на дошках оголошень.
– Я поїхав в Черкаську область тому, що тут жодного разу не був, це по-перше, а по-друге, читав про цю загадкову місцевість, у книзі Шкляра, – розповів студент Давид.
– Мені хотілося побачити на власні очі край, в якому відбувалися такі важливі для Україи події, відчути національний дух. Адже Чигиринщина, і зокрема урочище Холодний Яр – унікальне місце, в якому в різні епохи народилися борці за волю України, люди, які не на слові, а на ділі підтверджували своє гасло: "Воля України, або смерть" (напис на прапорі повстанців Холодного Яру, авт.). У цілому поїздкою залишилася задоволеною, хоча думала, що політики і самих політиків на заході буде менше. А так в черговий раз довелося послухати гучні гасла та промови про незалежність і боротьбу з окупантами, – поділилася своїми враженнями полтавка Вікторія.
Чимало людей на урочистостях були одягнуті в національний одяг, повстанські папахи та чорні жупани, тримали в руках чорні та червоно-чорні прапори повстанців та сучасних політичних партій. У чоловіків на головах – оселедці, багато батьків були з малими дітьми, одягунтими також в народний стрий, папахи чи запнуті в чорні хустки з написом "Воля України або смерть".
Офіційна частина вшанувань розпочалася під звуки величезного тулумбасу чорних запорожців. Самі чорні запорожці разом з тулумбасом та іншим спорядженням приїхали з Польщі. Їхні предки – вихідці з України. Захід, який тривав майже 2 години, вів Роман Коваль, письменник та президент історичного клубу "Холодний Яр". На мітингу виступали політики, письменники, ветеран Української повстанської армії. Артисти співали народних та повстанських пісень. Присутні сканували "Слава Україні!"
Проте ставлення самих мельниківців до події неоднозначне. Більшість з них дивляться на приїжджих зі своїх дворів, пораються по господарству. Запитую у жінки літнього віку, яка стоїть біля хвірточки у своєму дворі, чого не йде на мітинг. У відповідь чую:
– Та чого мені туди йти, я й так все бачу. Понаїжджало багато знову всіх. Он людей із Західної України по акценту чути, а ви або, з Черкас, або десь із сусідньої області, бо балакаєте по-нашому.
– Цього року приїхало дуже мало людей, в порівнянні з попередніми роками. Минулоріч, наприклад, була реконструкція бою, Шкляр приїжджав. У селі ніде яблуку було впасти, такий натовп. З полиць – усе розгребли. Може цього року менше людей через погану погоду, дощ. Загалом оце все почали свтякувати так масштабно недавно, може, років три тому, не більше. Раніше, у 90-х роках, урочистості були скромнішими, відбувалися на місцевому рівні, – розповідає продавчиня місцевого магазину. – Ставлення місцевих до тих подій та односельців, які воювали за незалежність у 20-х роках ХХ століття, неоднозначне, ділиться на 2 – 3, а то й 5 думок. Є, які схвалюють, інші налаштовані негативно, кажуть, що повстанці тоді ґвалтували всіх підряд: і чужих, і своїх.
Після мітингу людей повезли на хутір Буда, де відбувалося подальше, неофіційне святкування. Уже там на сцені виступали творчі колективи, продавали книги, сувеніри, алкогольні напої та їжу. Загалом ціни, як і на Сорочинському ярмарку, "кусалися". Приміром, 300 грамм шашлика коштувало 60 гривень. А 100 грамм медовухи – 20 гривень. Люди також могли купити книги, зокрема "Холодний Яр" та " Залишенець". Ціни на них були дорогі: 87 та 50 гривень відповідно. Бажаючі, платили по 1 гривні (для студентів) та 10 гривень за вхід до алеї, на якій росте кількасотлітній дуб Максима Залізняка. Також можна було відвідати Мотронинський монастир та озеро, в якому гайдамаки освячували свою зброю перед боєм.
Довідка «Кола»: Холодний Яр – лісовий масив, який має історичне та природоохоронне значення. В історію Холодний Яр ввійшов також гайдамацькою Коліївщиною 1768 року на чолі із запорізьким козаком Максимом Залізняком і сотником Іваном Гонтою. Відстоюючи незалежну Україну, організувавши за козацьким принципом повстанські загони під керівництвом отаманів, холодноярці під гаслом «Воля України – або смерть» з 1918 по 1922 роки утримували незалежність самопроголошеної Холодноярської Республіки.
Читайте також: У Полтаві комуністи відзначили день народження Леніна мітингом. Фотоогляд
