Львівський академічний театр "Воскресіння" більше ніж на годину перетворив Театральну площу на сцену. Не дивлячись на те, що вистава розпочалася о 22.00, кілька сотень полтавців стоячи спостерігали за дією. Львів’яни підійшли до постановки твору нетрадиційно: замість діалогів, актори танцювали, ходили на кількаметрових ходулях, запалювали вогні. Їм вдалося наситити постановку симоволічними образами. Розповідь про життя господарки саду Любові Раневської передано символом часу: на площі кілька хвилин велети на ходулях (жорна часу) крутили жінку у своїх коліщатах, минало дитинство в улюбленому будинку з вишневим садом, молодість, подорожі.
До теми: Вірмени у Полтаві показали першу виставу на "Зоряному шляху"
Варто відзначити гру акторів. Купець Лопахін (Володмир Губанов) зі своєю надмірною пихатістю, гульнею, зневагою до життєвих цінностей попри вкладений в образ негативізм притягував погляд глядача незвичним магнетизмом. Заслужена артистка України Алла Федоришина зіграла продаж саду, ніби разом із ним продали і серце Раневської. Фантастично передали типажі й інших дійових осіб: старого слуги Фірса, Гаєва, Варі.
Як вже було сказано, актори не залучали діалоги Чехова, а використали та доповнили сюжет твору. Більше, ніж можна сказати словами, передали свілто, вогонь та музика – від вогнів та піротехніки у темрві до яскравого світла софітів, від напруженого танго до знаменитої оперної арії Джакомо Пучіні "O mio babbino caro" ("О, любий мій батьку").
Чехов у львів’ян вийшов енергійним, сучасним та дещо іншим. П’єса за столітню історію постановок різними театрами світу неодноразово перегравалася у різних ключах. Театр "Воскресіння" у останні хвилини натякнув глядаві на можливість духовного відродження героїв "Саду". Перед тим, як роз’їхатися вони у прямому сенсі слова охолоджують запал купця: прямо на площі виливають на нього із десяток відер води, – і застигають в очікуванні своєї долі.
Фінал, звичайно не далеко відійшов від оригінального задуму автора, проте він звучить більш оптимістично, ніж у інших постановках.
Полтавці від такого Чехова прийшли у захват. Протягом вистави не вщухали аплодисменти, як схвальна реакція на гру акторів та оригінальні режисерські рішення.
– Такаго театру я ще не бачила. Не тільки тому, що у Полтаві немає вуличних театрів. Навіть на академічних сценах мало хто так грає. Вражаюче просто. Наш, полтавський, "Вишневий сад" теж бачила, але він не такий. Ми з чоловіком годину не могли відірвати очей від того, що відбувається. Хотілося частіше на таке ходити, – поділилася враженнями полтавка Ольга.
Чи випаде полтавцям можливість ще побачити у місті львівський театр "Воскресіння" судити важко. Адже ще на початку першого театрального дня "Зоряного шляху" організатори зазначили: цей театр важко застати на одному місці, він постійно гастролює Україною та за її межами.
До теми: Перелік вистав "Зоряного шляху" можна подивитися на сайті "Кола"
У рамках унікального Театрального проекту "Зоряний шлях" полтавцям показали не менш унікальну виставу за класичним твором Антона Чехова "Вишневий сад".
