На Полтавщині вироджується слива, а цукор цього року буде дорогим

Пі­с­ля за­тя­ж­ної зи­ми май­же од­ра­зу при­йш­ла спе­ка. Як та­кі по­го­д­ні умо­ви впли­нуть на май­бу­т­ній уро­жай зе­р­но­вих, пло­до­во-­ягі­д­них та ін­ших ку­ль­тур, ді­з­на­ва­ла­ся жу­р­на­ліст «Ко­ла».

Фото з сайту vkusniogorod.blogspot.com Уро­жай зе­р­но­вих очі­ку­єть­ся бі­ль­ший, ніж  ми­ну­ло­го ро­ку, але мен­ший, ніж 2011-го. По­при те, що фа­хі­в­ці ООН про­гно­зу­ють у 2013 ро­ці по­мі­т­не зро­с­тан­ня сві­то­во­го ви­ро­б­ни­ц­т­ва пше­ни­ці, фу­ра­ж­но­го зе­р­на, ку­ку­ру­дзи та ри­су, укра­ї­н­сь­кі аг­ра­рії не та­кі оп­ти­мі­с­ти­ч­ні. Адже бе­ре­зень зі сні­гом, пі­з­ня ве­с­на та рі­з­ка спе­ка зму­шу­ють го­с­по­да­р­ни­ків за­су­м­ні­ва­ти­ся у про­гно­зах уро­жаю зе­р­но­вих до 53-55 мі­ль­йо­нів тонн. Довідка Пі­с­ля ре­ко­р­д­но­го вро­жаю 2011 ро­ку, у 2012-му Укра­ї­на на­мо­ло­ти­ла 46,2 млн тонн зе­р­на, що на 18,6% ме­н­ше, ніж 2011 ро­ку. Згі­д­но з да­ни­ми Де­р­ж­с­та­ту, уро­жай пше­ни­ці ми­ну­ло­го ро­ку був 15760000 тонн, яч­ме­ню – 6,9 млн тонн, ку­ку­ру­дзи на зе­р­но –20,9 млн тонн, гре­ч­ки  – 238,6 тис. тонн, ри­су –158,6 тис. тонн. Це все ме­н­ше, ніж 2011 ро­ку. Із зе­р­но­вих ку­ль­тур ми­ну­ло­річ збі­ль­ши­в­ся ли­ше уро­жай жи­та  – на 16,7% (до 675,7 тис. тонн) і ві­в­са – на 24,5% (до 629,6 тис. тонн). На­ра­зі фа­хі­в­ці вва­жа­ють, що зе­р­но­вих у 2013 ро­ці збе­руть 50-53 млн тонн. За ін­фо­р­ма­ці­єю із сай­ту pesticidov.net – Там, де прой­ш­ли до­щі, мо­ж­на очі­ку­ва­ти не­по­га­ний уро­жай зе­р­но­вих. Адже по­при те­х­но­ло­гії,  ві­д­по­ві­д­но пі­д­го­то­в­ле­ні ґру­н­ти та вда­ло пі­ді­б­ра­ний сорт, ми про­до­в­жу­є­мо за­ле­жа­ти від по­го­д­но-­клі­ма­ти­ч­них умов, – ка­же Оле­к­сандр Ку­це­н­ко, про­фе­сор ка­фе­д­ри ро­с­лин­ни­ц­т­ва Пол­та­в­сь­кої дер­жа­в­ної аг­ра­р­ної ака­де­мії (ПДАА). – То­му ду­же ве­ли­ке зна­чен­ня для уро­жаю ма­ють за­тя­ж­ні до­щів під час на­ли­ву пше­ни­ці (се­ре­ди­на че­р­в­ня) й ін­ших зе­р­но­вих. Як вва­жає Оле­к­сандр Ку­це­н­ко, вро­жай ярої пше­ни­ці та яч­ме­ню бу­де ни­ж­чим, ніж очі­ку­ва­ло­ся. Але го­во­ри­ти про кон­к­ре­т­ну кі­ль­кість цен­т­не­рів з ге­к­та­ру по­ки що не­мо­ж­ли­во. – Так са­мо важ­ко ска­за­ти щось про уро­жай­ність ку­ку­ру­дзи, гре­ч­ки та про­са, які тіль­ки по­ча­ли схо­ди­ти. За­га­лом же, всі ці ку­ль­ту­ри лю­б­лять во­ло­гу. На­то­мість ва­р­то очі­ку­ва­ти хо­ро­ший вро­жай рі­па­ка, бо для ньо­го ви­ста­чає вже на­я­в­них за­па­сів во­ло­ги у ґру­н­ті, –ро­з­по­вів Оле­к­сандр Ку­це­н­ко. Довідка «Кола» Ста­ном на 14 тра­в­ня в об­ла­с­ті  бу­ло­по­сі­я­но 1116 ти­сяч ге­к­та­рів ярих ку­ль­тур, у то­му чи­с­лі ярих зе­р­но­вих та зе­р­но­бо­бо­вих по­сі­я­но на те­ри­то­рії пло­щею 713 ти­сяч ге­к­та­рів. Із них ку­ку­ру­дзу по­сі­я­ли на пло­щі 556 ти­сяч ге­к­тар, ярі ран­ні зе­р­но­ві – 150 ти­сяч ге­к­тар. За­ве­р­ше­ли по­сів со­ня­ш­ни­ку на пло­щі 201 тис. га, цу­к­ро­вих бу­ря­ків – 28 тис. га, за­ве­р­шу­єть­ся сі­в­ба сої – 158 тис. га. До теми - Поради полтавцям, як доглядати, чим рятувати від жука, та де зберігати картоплю Цу­к­ро­вих бу­ря­ків на Пол­та­в­щи­ні по­сі­я­ли утри­чі ме­н­ше, ніж ми­ну­ло­го ро­ку – Пло­щі під по­сі­ви цу­к­ро­вих та ко­р­мо­вих бу­ря­ків в Укра­ї­ні що­ро­ку зме­н­шу­ють­ся. При­мі­ром, ко­р­мо­вий бу­ряк ви­ро­щу­ють ли­ше ті го­с­по­дар­с­т­ва, які за­йма­ють­ся тва­рин­ни­ц­т­вом. Що­до цу­к­ро­вих, то цьо­го ро­ку в Пол­та­в­сь­кій об­ла­с­ті по­сі­я­ли 28  тис. га ці­єї ку­ль­ту­ри. Для по­рі­в­нян­ня – то­рік ви­сі­я­ли 71 тис. га. Тоб­то, пло­щу зме­н­ши­ли май­же утри­чі.  Най­бі­ль­ші по­сі­в­ні пло­щі цу­к­ро­но­с­ної ку­ль­ту­ри в Гло­бин­сь­ко­му, Ши­ша­ць­ко­му, Ко­бе­ля­ць­ко­му та Хо­роль­сь­ко­му ра­йо­нах, – про­ко­ме­н­ту­вав Сер­гій Фі­ло­не­н­ко, до­цент ка­фе­д­ри ро­с­лин­ни­ц­т­ва ПДАА. До не­да­в­но Пол­та­в­щи­на за­йма­ла дру­ге мі­с­це пі­с­ля Він­ни­ць­кої об­ла­с­ті за по­сі­в­ни­ми пло­ща­ми і за ви­ро­б­ни­ц­т­вом цу­к­ру. –  З 28 тис. га 25,6 тис. га –  по­сі­я­ли сіль­го­с­п­пі­д­п­ри­єм­с­т­ва, які ма­ють цу­к­ро­ві за­во­ди. Цьо­го ро­ку в об­ла­с­ті пла­ну­ють пра­цю­ва­ти ли­ше 3 цу­к­ро­ві за­во­ди:  Гло­бин­сь­кий, Яре­сь­ків­сь­кий та Ко­бе­ля­ць­кий. Ще три, які пра­цю­ва­ли ми­ну­ло­річ, за­ко­н­се­р­во­ва­ні, бо їх вла­с­ни­ки вва­жа­ють не­до­ці­ль­ним ро­бо­ту за­во­дів за та­ких еко­но­мі­ч­них умов. За­га­лом на Пол­та­в­щи­ні ни­ні 9 цу­к­ро­вих за­во­дів у ро­бо­чо­му ста­ні, – ка­же Юрій Щер­ба­нь, го­ло­в­ний спе­ці­а­ліст асо­ці­а­ції «Пол­та­ва­цу­кор». За сло­ва­ми Сер­гія Фі­ло­не­н­ка, то­рік Укра­ї­на ви­ро­би­ла по­над 2 мі­ль­йо­ни тонн цу­к­ру при по­т­ре­бі 1,7-1,8 мі­ль­йо­нів тонн. Тоб­то ві­д­бу­ло­ся пе­ре­ви­ро­б­ни­ц­т­во, оскі­ль­ки на­ла­го­дже­но­го зо­в­ні­ш­ньо­го ри­н­ку збу­ту цьо­го со­ло­д­ко­го про­ду­к­ту в Укра­ї­ни не­має, скла­ди й до ни­ні пе­ре­по­в­не­ні не­ре­а­лі­зо­ва­ним цу­к­ром. – При за­тра­тах на 1 ге­к­тар бу­ря­ків від 6 -8 до 12 ти­сяч гри­вень (сю­ди вхо­дять за­тра­ти на на­сін­ня, до­б­ри­ва, за­со­би за­хи­с­ту ро­с­лин від шкі­д­ни­ків та хво­роб, па­ли­в­но-­ма­с­ти­ль­ні ма­те­рі­а­ли, зар­пла­та пра­ців­ни­кам), сіль­го­с­п­ви­ро­б­ни­ку не­ви­гі­д­но зда­ва­ти ви­ро­ще­ні ко­ре­не­п­ло­ди на цу­к­ро­ві за­во­ди  за мі­ні­ма­ль­ною ці­ною, та й  цу­к­ро­за­во­д­чик не мо­же про­да­ва­ти цу­кор за без­цінь, – ка­же Сер­гій Ва­си­льо­вич. Ці­на на цу­кор не ви­пра­в­до­вує за­трат на ви­ро­щу­ван­ня й пе­ре­ро­б­ку  бу­ря­ків – Та­ка си­ту­а­ція скла­ла­ся че­рез те, що не­має ре­а­ль­ної ці­ни на цу­кор. Ни­ні оп­то­ва ві­д­пу­с­к­на ці­на на за­во­ді за кі­ло­грам цу­к­ру – 5,5 гри­в­ні за кі­ло­грам. Во­на не ви­пра­в­до­вує за­трат на по­сів бу­ря­ка та йо­го пе­ре­ро­б­ку. Со­бі­ва­р­тість цу­к­ру – 6,5-7,5 гри­в­ні за 1 кг, – ак­це­н­ту­вав Юрій Щер­ба­нь. – У ци­ві­лі­зо­ва­но­му сві­ті на ви­ро­щу­ван­ня та пе­ре­ро­б­ку цу­к­ро­вих бу­ря­ків дер­жа­ва дає до­та­ції, в Укра­ї­ні ж на це не ви­ста­чає ко­ш­тів. Тож уже за­раз мо­ж­на очі­ку­ва­ти, що цу­кор із но­во­го вро­жаю ко­ш­ту­ва­ти­ме до­ро­ж­че, ніж ми­ну­ло­го ро­ку, бо йо­го бу­де ме­н­ше. – Си­ту­а­ція із пе­р­с­пе­к­ти­вою цьо­го­рі­ч­но­го вро­жаю цу­к­ро­вих бу­ря­ків є до­сить об­на­дій­ли­вою, – вва­жає Сер­гій Фі­ло­не­н­ко. – По­сі­я­ли бу­ря­ки в се­ре­ди­ні кві­т­ня,  ни­ні­ш­ня по­го­да для ньо­го не кри­ти­ч­на. Як­що до­щі прой­дуть у до­с­та­т­ній кі­ль­ко­с­ті ще й у че­р­в­ні-­ли­п­ні, а в сер­п­ні по­го­да бу­де по­мі­р­но те­п­лою, до то­го ж аг­ро­ном у свою чер­гу зро­бить все мо­ж­ли­ве, чо­го ви­ма­гає те­х­но­ло­гія ви­ро­щу­ван­ня ку­ль­ту­ри, я вва­жаю, нам ва­р­то очі­ку­ва­ти, не­хай не най­бі­ль­шо­го, але до­сить со­лі­д­но­го вро­жаю. Смо­ро­ди­ни та ма­ли­ни ро­дить ма­ло вже не пе­р­ший рік

– Са­ді­в­ни­ц­т­во на про­фе­сій­но­му рі­в­ні у Пол­та­в­сь­кій об­ла­с­ті ни­ні – шви­д­ше ви­ня­ток із пра­ви­ла, ніж но­р­ма, – вва­жає Оле­к­сандр Горб, до­цент ка­федр се­ле­к­ції, на­сін­ни­ц­т­ва та ге­не­ти­ки ПДАА. – На­ра­зі в об­ла­с­ті са­джа­ють са­ди на те­ри­то­рії пло­щею всьо­го 200 га, це при то­му, що ще 1970 ро­ку в об­ла­с­ті бу­ло 60 ти­сяч га са­дів.

Олександр Горб Та­ка ра­зю­ча прі­р­ва, на ду­м­ку Ро­ма­на Ці­м­че­н­ка, ди­ре­к­то­ра фе­р­мер­сь­ко­го го­с­по­дар­с­т­ва «Са­ди Пол­та­в­щи­ни», чле­на асо­ці­а­ції ро­з­ви­т­ку ін­те­н­си­в­но­го са­ді­в­ни­ц­т­ва Пол­та­в­щи­ни, зу­мо­в­ле­на ви­со­ки­ми ка­пі­та­ло­в­к­ла­ден­ня­ми в га­лузь та до­в­гим очі­ку­ван­ням вро­жаю. Крім то­го, че­рез змі­ну клі­ма­ту ві­д­бу­ва­єть­ся рі­з­ке по­те­п­лін­ня, то­му за пло­до­ви­ми де­ре­ва­ми до­гля­да­ти ста­ло ва­ж­че. Так са­мо скла­д­ні­ше ни­ні спро­г­но­зу­ва­ти уро­жай. – Осо­б­ли­во бо­ля­че змі­на клі­ма­ту вда­ри­ла по ягі­д­ни­ках, із по­ве­р­х­не­вим ро­з­мі­щен­ням ко­ре­не­вої си­с­те­ми: смо­ро­ди­на, ма­ли­на, аґ­рус, су­ни­ця. Ве­ль­ми не­в­ті­ш­на си­ту­а­ція із чо­р­ною смо­ро­ди­ною, яка ду­же важ­ко пе­ре­но­сить по­ві­т­ря­ну за­су­ху, ма­со­во про­па­дає, бо  смо­ро­ди­на  най­більш во­ло­го­лю­би­ва се­ред усіх пло­до­я­гі­д­них ку­ль­тур. То­му ягі­д­ни­ки на про­ми­с­ло­во­му рі­в­ні са­джа­ють ма­ло і во­ни не за­без­пе­чу­ють й 10% по­т­реб на­се­лен­ня об­ла­с­ті. Пе­ре­ва­ж­но їх ви­ро­щу­ють на при­са­ди­б­них ді­ля­н­ках. А бі­ль­шість су­ни­ці (клу­б­ни­ки), яка в нас про­да­єть­ся, за­ве­зе­на із пі­в­ден­них ре­гі­о­нів, – за­зна­чив Ро­ман Ві­та­лі­йо­вич. До теми - Рідкісні й екзотичні дерева, кущі та городні культури, які можна саджати у Полтаві – За­раз сто­їть пи­тан­ня, щоб ро­з­ши­ри­ти у най­бли­ж­чі ро­ки пло­щу під ви­ро­щу­ван­ня ягі­д­ни­ків та пло­до­вих до 50 га. Але це мо­ж­ли­во ли­ше за кра­пе­ль­но­го зро­шен­ня, – на­го­ло­сив Оле­к­сандр Горб. Най­бі­ль­шим по­пи­том се­ред са­до­во­дів та по­ку­п­ців  ко­ри­с­ту­ють­ся яб­лу­ка. На про­ми­с­ло­во­му рі­в­ні в об­ла­с­ті ви­ро­щу­ють ли­ше яб­лу­ка. Всі ін­ші пло­до­ві ку­ль­ту­ри – в ду­же не­зна­ч­ній кі­ль­ко­с­ті. Яб­лу­не­ві са­ди ін­те­н­си­в­них со­р­тів при на­ле­ж­но­му кра­пе­ль­но­му зро­шу­ван­ні да­ють уро­жай 30 тонн з га. Ста­рі со­р­ти яб­лунь, які пе­ре­ва­ж­но ро­с­туть в до­мо­го­с­по­дар­с­т­вах і пло­до­но­сять  че­рез рік, да­ють уро­жай до 5 тонн з га. Пе­рі­о­ди­ч­ність – че­рез те, що де­ре­во не за­кла­дає ре­ге­не­ра­ти­в­них бру­ньок для на­сту­п­но­го вро­жаю. Довідка «Кола» Ін­те­н­си­в­ні са­ди – це са­ди, ви­ро­ще­ні з ка­р­ли­ко­вих та пі­д­ка­р­ли­ко­вих пі­д­щеп, ко­ре­не­ва си­с­те­ма яких не зна­хо­дить­ся гли­бо­ко в зе­м­лі. Та­кі со­р­ти стій­кі до за­су­хи, з га­р­ни­ми сма­ко­ви­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми. Се­ред яб­лук – це пе­ре­ва­ж­но зи­мо­ві со­р­ти: го­л­ден, се­ме­ре­н­ка, джо­на­голд, фло­рі­на. – Для то­го, щоб яб­лу­ня пло­до­но­си­ла но­р­ма­ль­но та що­рі­ч­но, не­об­хід­но до 800 мл опа­дів на рік, а в нас ви­па­дає 480-500 мл. То­му єди­ний ви­хід – по­с­тій­ний по­лив. Че­рез те, що де­ре­вам не ви­ста­чає во­ди, у че­р­в­ні на яб­лу­нях, які ро­с­туть на при­са­ди­б­них ді­ля­н­ках,  за­в’язь по­чи­нає опа­да­ти. Че­рез спе­ку сли­ва на Пол­та­в­щи­ні мо­же ста­ти фру­к­том, який зни­кає Сли­ва – най­більш во­ло­го­лю­би­ва ро­с­ли­на з усіх пло­до­вих ку­ль­тур.  Най­кра­щі й най­ви­но­с­ли­ві­ші со­р­ти у на­шо­му ре­гі­о­ні – це опі­ш­ня­н­ка, уго­р­ка іта­лій­сь­ка, уго­р­ка зви­чай­на, рен­клод аль­та­на, пе­р­си­ко­ві. Най­більш при­с­то­со­ва­на до на­ших клі­ма­ти­ч­них умов – опі­ш­ня­н­ка – це мі­с­це­вий сорт, ві­до­мий ще з 17 сто­літ­тя. Про­те ни­ні сли­ва на Пол­та­в­щи­ні під за­гро­зою зни­к­нен­ня, ін­те­н­си­в­них сли­во­вих са­дів в об­ла­с­ті не­має. За сло­ва­ми Ро­ма­на Ці­м­че­н­ка, са­ді­в­ни­ки не са­джа­ють ма­со­во слив, бо на них не­має та­ко­го по­пи­ту, як на яб­лу­ка, пе­рі­од очі­ку­ван­ня вро­жаю бі­ль­ший, а які­с­ні са­джа­н­ці знай­ти вкрай важ­ко.  Та й за­га­лом про­ми­с­ло­вих са­дів кі­с­то­ч­ко­вих по­рід на Пол­та­в­щи­ні прак­ти­ч­но не­має (сли­ви,че­ре­ш­ні, ви­ш­ні, аб­ри­ко­си, пе­р­си­ки). Ці де­ре­ва – пре­ро­га­ти­ва до­ма­ш­ніх са­дів. – Сли­ві ка­та­с­т­ро­фі­ч­но не ви­ста­чає во­ло­ги. Са­ме то­му на­віть де­ре­во, на яко­му за­в’я­за­ло­ся ба­га­то пло­дів, у се­ре­ди­ні лі­та  ски­дає їх з се­бе, щоб ви­жи­ти са­мо­му. – Че­рез змі­ну клі­ма­ту та по­те­п­лін­ня  про пе­р­с­пе­к­ти­ву сли­ви в на­шо­му ре­гі­о­ні го­ді й го­во­ри­ти, – пе­ре­ко­на­ний Оле­к­сандр Сте­па­но­вич. – На за­мі­ну сли­ві йде али­ча, яка більш стій­ка до за­су­хи. Це при то­му, що ще 10-15 ро­ків то­му али­ча в нас зу­стрі­ча­ла­ся вкрай рі­д­ко, бо вва­жа­ла­ся де­ре­вом, яке ро­с­те на Пі­в­д­ні. Най­бі­ль­шо­го вро­жаю пло­до­во-­ягі­д­них ку­ль­тур пол­та­в­цям цьо­го ро­ку  ва­р­то очі­ку­ва­ти по­лу­ни­ці, аб­ри­кос та ви­шень. Довідка При на­се­лен­ні бли­зь­ко 1,5 млн осіб  рі­ч­на но­р­ма­ти­в­на по­т­ре­ба в Пол­та­в­сь­кій об­ла­с­ті у фру­к­тах – 82,5 тис. тонн, а в яго­дах – 52,5 тис.і тонн. За ін­фо­р­ма­ці­єю із сай­ту асо­ці­а­ції ро­з­ви­т­ку ін­те­н­си­в­но­го са­ді­в­ни­ц­т­ва Пол­та­в­щи­ни.