 | Дмитро: – Я особисто сам ніколи нічого не шукав на блошиному ринку. Але бачив, що у нас в місті біля театру ляльок продають часто книги. Якби мені щось трапилося цікаве, то обов’язково б купив. Та я дуже до них не придивляюся, бо поки нічого конкретного мені не потрібно. А от мої знайомі працюють неподалік і часто купують там якісь нові для себе книги, щоб потім в обідню перерву почитати. Кажуть, що це значно економніше, ніж йти в книжковий магазин. |
 | Лариса: – До так званих блошиних ринків я ставлюся з цікавістю. Мені подобаються такі місця. Але, на жаль, дуже мало таких знаю у нашому місті. Я ходжу біля лялькового театру і там є такі речі різні старовинні продають. Книжки там можна знайти цікаві за ціну помірну. Я знаю, ще є десь на вулиці Шевченка таке місце, але я туди не ходила. Зазвичай, дуже супер унікального на таких риночках не знайдеш. Продавці одразу кажуть, що потрібно їх питати, що якщо вам щось супер потрібне, ми вам знайдемо. А так там можна цікаві знайти книги по художній кераміці. Я одного разу бачила дуже чудовий каталог про художнє скло. Там багато цікавих речей можна знайти. |
 | Людмила: – На блошиних ринках я нічого не купувала. Але, в принципі, я вважаю, що їх існування – це нормально. У нас у Полтаві я знаю такі місця у районі ринку. А так більше ніде таких не знаю, бо ніколи не цікавилася ними. |
 | Юрій: – Біля ринку у нас в основному такі барахолки. На них я нічого не купую. Там в основному то книги продають, то медалі, то якісь старі речі. Принаймні, мені такі не цікаві. Нічого там такого цінного я не бачив, є по дрібницям усілякі непотрібні речі. Люди виносять, щоб продати в основному те, що їм вже не пригодиться. |
 | Альона: – Я років два тому на барахолці у Полтаві купувала книги. Там є старі видання класики. Мені це було цікаво. Справа в тому, що там можна знайти книги, яких немає в магазинах. А по-друге, там дешевше значно, ніж в магазинах. Якихось історій з яскравими придбаннями на блошиних ринках у мене не траплялося, так само і в моїх знайомих. |
 | Клавдія Стефанівна: – Знаю, що такі ринки є напроти третьої школи. Іще є одна точка на Половках. Мене туди водили колись, але де саме вона знаходиться, я вже не пригадаю. Не запам’ятала дорогу. Там також виносять старі книги. Я ніколи нічого не шукала на блошиних ринках. Але я думаю, що якщо люди стоять, то в них щось купують. Я вже не в тому віці, щоб щось купувати. Я б і сама щось там продала, щось би викинула. Я думаю, що людям нема де гроші брати, от вони й виносять свої речі на продаж, тому й стоять. Безгрошів’я їх штовхає все виносити з дому, а так би хто стояв там. |
 | Тетяна: – Якщо люди виносять щось непотрібне їм на продаж, то це непогано. Якщо одному вони вже не потрібні, такі речі можуть знадобитися комусь іншому. Цікавого такого чогось я ніколи на ринках, де продають з рук, ніколи не бачила. Там усілякі дрібнички переважно продають, це в основному книги, різні речі старовинні, які вже не потрібні. Сама я ніколи там нічого не шукала, тому може й не цікавилася ними. |
 | Євген: – На блошиних ринках можна знайти раритетні речі. Наприклад, старі гайкові ключі. Зараз на ринку у нас засилля Китаю. А та розкладках старих речей є речі ще радянського часу. Нехай вони трохи заржавіли, але привести до ладу – прослужать ще років 50. Скільки разів користувався китайськими ключами, то вони постійно ламаються. Можна знайти старі речі у чудовому стані і користуватися. Чому б ні. Інша справа, що мені не подобається, коли продають старі нагороди, ордени. Люди проливали кров нехай не за значок. Але це теж пам’ять. Не подобається, коли на таких ринках торгують пам’яттю. А от якщо купувати продукти на стихійних ринках, із таких розкладок, то треба бути уважним. Якщо можна, то куштувати навіть. Бути однозначним у цьому питанні не можна, бо зараз життя, як лотерея. Був випадок, коли знайома купила у великому мережевому супермаркеті червону ікру. Коли вдома відкрила, а там виявилася пліснява. |
 | Юлія: – Блошині ринки для мене завжди були чимось схожі на археологічні розкопки - купа усілякого гамузу і одна-дві справді цінні знахідки. У мене на кухні є дерев’яні полички, куди я ставлю речі куплені на блошиних ринках: це глиняні, дерев’яні, латунні та мідні вироби, яким років так за сто. Сестра чоловіка яка живе в Італії теж купує на місцевих блошиних ринках усілякі раритетні речі за дуже смішні ціни. Секонди теж непогана тема, якщо довго ходити і шукати. Іноді трапляються речі, які ти собі в реальному житті просто не зможеш дозволити, бо це твоя річна зарплата. |
 | Юлія: – Особисто я на блошиному ринку нічого не купую, кілька разів правда книги цікаві знайшла. А от чоловік знаходить там цікаві речі для себе, зокрема деталі потрібні, якусь електроніку тощо. Просто така ситуація в країні, що люди продають те, що мають, а іншим треба купити те, що дешевше. |
 | Анна: – Блошині ринки?.. Я вже не скуплялася там років сто (жартую). В основному я купую речі на перевірених точках, або в магазинчиках. Продукти – з власного городу, або ж супермаркетів. У бабусь нічого не беру. Звичайно будь-що, придбане – це чужа енергія, не твоя ще… тому навіть нову річ краще протерти мокрою ганчіркою, або випрати… Ну, а що говорити про ті речі, які комусь вже служили кілька десятків, чи сотню років? Якщо ти знаєш ту людину, у якої ця річ була і тому ти хочеш саме її, то, звичайно, з нею нічого робити не потрібно, ну а якщо ви знайшли чужу річ, чи купили таку на ринку, то краще провести з нею ритуали з водою, свічкою та подумки думати про речі, як про свої. |
 | Лілія: – До блошиних ринків ставлюся нейтрально. Думаю, що на кожен товар є свій покупець. Колись навіть сама купувала стару книжку. Мені для дитини потрібно було знайти, то я купила стару радянську книжечку, дуже красиву. |
 | Сергій: – Мені подобаються такі ринки. Одного разу я там купив унікальну книгу 1948 року про альпінізм. Такого видання по магазинах не знайдеш. Єдине, що було б гарно зробити один, централізований ринок, де торгують старими речами. А вони розпорошені по місту. Знаю, щовихідних у районі зупинки «5 школи» збираються продавці. Унікальні речі продають. До таких ринків можна ще віднести оті розкладки в районі Шевченка, Чапаєва, Нового Базару. |
До теми: У Полтаві діють стихійні ринки попри оголошену проти них війну
Полтавцям радять вкладати гроші в антикваріат
