На блошиних ринках можна купити задешево книги, журнали, навіть гудзики
Бабусині брошки, прикраси зі скрині, сумочки, туфлі, капелюшки, старі книги, посуд та інші речі зі своєю й багатою історією – те, чим можна сьогодні справді похизуватися. Де в Полтаві відшукати усілякі ретро- штучки за копійки, дізнавалися журналісти «Кола».
Читайте також: У Полтаві без проблем можна придбати заборонені капкани та сітки
Блошині ринки розкидані по всій Полтаві
У місті немає єдиного спеціалізованого «блошиного» ринку. Швидше за все, це невеликі стихійні точки, розкидані по всій Полтаві.
Довідково: Назва «блошиний ринок» прийшла із Франції. Першим прототипом такого ринку був французький Marché aux puces у місті Сент-Уан. Там на величезному базарі продавали вже не новий одяг, поїдений міллю, інколи з блохами.
На вулиці Куйбишева найбільше продають книг та значків
Відшукати свій скарб серед купи мотлоху можна на вулиці Куйбишева. Кожного дня цей «блошиний» ринок різних масштабів: у будній – менший, на вихідних розростається. Тут торгують книгами, військовими кашкетами, формою, медалями та орденами.
Щодня 20 років поспіль без перерви на свята та вихідні виносить старі речі сюди Елеонора Іванівна. Жінка торгує із асфальту. Є в неї й нумізматика, філателія, книги, сумочки, ґудзики, іграшки дитячі.
Елеонора Іванівна торгує на вувлиці Куйбишева уже 20 років
– Усі ці речі дають на реалізацію люди, яким вони вже не потрібні. А все своє я вже давно розпродала, – зізнається жінка. – У мене є постійні постачальники та й незнайомі люди приносять речі. Інколи просто дарують, тому що зараз у людей багато мотлоху накопилося. Завалили мене товаром.
За реалізацію продавчиня бере собі 20% від вартості. Ціну на товар справляє або господар, або дозволяє визначити на власний розсуд.
– Гроші, монети – це на першому місці з продажу. На другому – філателія. А на третьому місці – книги. Усе інше, очікуючи свого часу, лежить подовгу, – ділиться жінка.
Дають на реалізацію Елеонорі Іванівні паперові банкноти, сучасні та старовинні монети.
Є в неї гривні, гроші часів Радянського Союзу, трапляються й Царської Росії. Жінка показує найстаріші – дістає із кришечки для банки монету 1813 року, 1 копійку сріблом 1840 року та півкопійки 1897 року. Власником будь-якої кількасот столітньої монети можна стати за 15 гривень.
Кількасот столітні монети можна купити за 15 гривень
Найпопулярніші книги з рук – детективи
Книги, які були вже у вжитку, коштують від 2 до 20 гривень. У середньому – 5-10 гривень за видання. Відшукати тут можна кольорові радянські журнали, дитячі книжечки та класичну літературу.
– Найбільшим попитом користуються детективи, військові мемуари, дитячі казки та пізнавальна література: садівництво, огородництво, бджільництво. А все інше – справа випадку, – говорить Елеонора Іванівна.
Жінка часто поповнює запаси книг на пунктах прийому макулатури.
– Цілі бібліотеки зараз здають у макулатуру!– говорить продавчиня. – От я звідти також багато книг на продаж беру. За макулатуру хорошу літературу звідти вимінюю. Книги зараз стали непотрібними, це ж раніше було модно колекціонувати видання.
Продавчиня часто поповнює запаси книг на пунктах прийому макулатури
Жінка говорить, що зараз торгівля загальмувалась. Років 10 тому була більш жвавою і їй вдавалось вдвічі більше заробити. Але покупці на товар із історією все одно знаходяться. Є серед них постійні, переважно нумізмати та філателісти, трапляються часто й іногородні, які у Полтаві у відрядженні.
За увесь час опинялися у руках продавчині й унікальні речі. На продаж їй давали журнали «Нива» 1910 року та «Червоний вогник» 1928 року. Проте цей так званий антикваріат не відразу купили, зізнається жінка. Їй довелося виносити їх кілька тижнів, аж доки не знайшовся покупець. І хоча зазвичай такі речі вона продає дорожче, віддала оптом по 10 гривень за номер.
Є у продавчині й шеврони російські та білоруські, нашивки радянських часів. Так «ветерана служби» можна придбати за 10 гривень. Гвардійський значок – за 30 гривень. Торгує різними медалями ювілейними, бойових нагород не продає. Гільзи старих куль, які почистили, з кільцем, як брелок, можна купити за 10 гричень.
До теми: У Полтаві придбати піротехнічні вироби можна на суму від 50 копійок до 2000 гривень
Марками й монетами торгують біля ОЦЕВУМу
Філателіст зі стажем Григорій Олександрович продавати свої марки інколи приносить на Куйбишева. Іноді тут купує щось нове. Він вже має 40 альбомів.
– Буває так, що я повністю беру серію заради однієї марки, решта мені не потрібна, тож несу сюди, – розповідає чоловік.
Але більше йому подобається точка біля Обласного центру естетичного виховання учнівської молоді, знаного як ДК ПТК на вулиці Жовтневій. Мовляв, там можна й поторгуватися.
Збираються біля ОЦЕВУМу філателісти та нумізмати. Працює цей блошиний ринок лише один раз на тиждень – у неділю, з 8-ї до 11-ї години.
Григорій Олександрович демонструє свої марки
Григорій Олександрович демонструє свої марки.
– Якщо це серія, то вона дорога. Із купоном п’ять чи сім марок – ще дорожче. Є Куба, Словаччина, Радянський Союз, Казахстан, Монголія, В’єтнам. Є згруповані за серіями. Деякі з них придбати можна навіть за 15 гривень. А от, наприклад, воєнна Німеччина 40-х років – півсотні за одну штуку. На ціну впливає все – зубчики, чистота марки, її унікальність, – пояснює чоловік.
Ці марки коштують від 50 гривень
Посуд продають на ринку «Алмазний»
Повз речі, які нагадують дитинство, полтавка Наталія не може пройти байдуже. А якщо це посуд, то він більш дешевий та якісний за сучасний.
– Я на ринку раніше посуд та інші дрібнички купувала за копійки. У мене на дачі вже дуже багато таких речей: то мисочка, то чавуни такі, як раніше були, то ложечка, – розповідає Наталія.
Одні й ті ж продавчині, як говорить жінка, стоять на ринку роками. Зараз вони за свій товар дорожче просять. Але все одно майже вдвічі дешевше, ніж купувати аналогічний новий у магазині. Унікальні речі там сьогодні рідко трапляються, а раніше можна було знайти порцелянові чашечки, статуетки й чудові дерев’яні скриньки.
Проте в історії деяких речей Наталка інколи сумнівається, не знає, як вони потрапили на прилавок.
– Моторошно дивитися, як інколи бабусям приносять речі на продаж люди, по яких помітно, що вони зловживають алкоголем або наркотиками. Видно, що цей товар туди потрапляє не тому, що він вдома непотрібен, – припускає Наталія.
Блошиний ринок на Південному вокзалі: радянське взуття, книги та срібло
На ринку на Південному вокзалі можна знайти усе: від продуктів та одягу до антикварних дрібничок. Щодо останніх, то аби придбати старовинну річ із історією, треба знати, у які дні торгівля на «міні-блошиному» ринку на піку. Як правило, це вихідні або ранок понеділка. Біля Будинку культури залізничних перевезень Південної залізниці з 7-ї до 14-ї можна побачити кілька невеликих розкладок із старими речами. Продають здебільшого посуд радянських часів, старі годинники, одяг та книги. Найбільший вибір старого одягу та книг. Купити чоловічу шкіряну куртку можна за 20 гривень, жіночі туфлі – від 5 гривень. За ціною від 4-5 гривень тут продають класику української та світової літератури, енциклопедії, довідники, спеціалізовану літературу, журнали, гадальні карти, містичну літературу.
На ринку можна купити медалі та шеврони
– На цьому «блошиному» ринку кілька разів купувала дитячі книги українською мовою, таких зараз не видають, – ділиться досвідом Оксана, полтавка. – А ще якось із чоловіком йшли повз на зупинку і купили у жінки кілька срібних чайних ложок за 40 гривень. На додачу я придбала у неї ж срібний перстень за 25 гривень. Якщо вірити розповідям продавчині, то раніше перстень належав її матері, а продати довелося, бо треба чимось платити за комунальні послуги. Перстень дуже красивий, із мереживним плетінням у формі квітки.
Ринок у районі автостанції, що на Шевченка: «живий книжковий каталог» і прикраси
Якщо йти вулицею Шевченка у бік старої автостанції, увагу привертають кілька розкладок зі старими речами. Це так званий «автовокзальний» стихійний ринок. Привертає увагу велика розкладка зі книгами. Жінка-продавець пояснює, що частіше запитують книги зі шкільної програми.
– Підходять школярі, запитують батьки, – розповідає Тамара, продавчиня. – Якщо якусь книгу питають, а у мене із собою її немає, то можна замовити, і наступного ж дня купити її у мене (щоправда, де запасається книгами, жінка не каже, переконує, що має власну велику бібліотеку, що дісталася у спадок від інтелігентних батьків і свекрів – прим. Авт.).
Рідше, але все ж можна, кілька разів на тиждень на цьому ринку побачити бабусю, яка продає старі вишивані наволочки та рушники.
– Вишивала колись у молодості, а зараз вони нікому не потрібні, то чому ж припадатимуть пилом на горищі, ось продам, вторгую копійку, куплю дітям цукерок, – розповідала пенсіонерка. Продає жінка 1-2 вишиванки на місяць, коли приїжджає до міста із райцентру.
Родзинкою блошиного ринку на Шевченка можна по праву назвати торгівлю старими прикрасами. Є не лише стара радянська біжутерія, а й срібло. Ціни – від 10 гривень.
– Купила брошку у вигляді павука жовтого кольору за 10 гривень, – розповідає Марія, полтавка. – А за 60 гривень придбала радянську біжутерію – масивну брошку зі сплаву, із різьбленою оправою та розмальованими квітами всередині. Продавець розповіла, що придбала прикрасу 1960 року, під час поїздки до Москви.Того часу, як розповіла продавчиня, у Радянському Союзі з прикрасами було сутужно, а коли з чоловіком побачила цю брошку – захотілося подарувати її собі. Хоча коштувала вона на той час недешево – 27 рублів. Щоб купити прикрасу, кілька годин стояла у черзі, одягала лише на великі свята. Винесла на продаж, бо має внуків-студентів, треба їм допомагати грошима.
