«Ріпка»На просторах дитячого закладу оживають Білосніжка і Гноми, Вовк, Лисиця, Ведмідь а також герої українських пісень... І все це створено для дітей-вихованців закладу. Тут можна грати в піжмурки, посидіти біля героїв казок, розвивати свої знання і вміння.
Автори цієї краси – вихователі, інші співробітники та керівник дитсадка. Нині назва закладу – Полтавський навчально-реабілітаційний центр. Тут вчаться і проводять своє дозвілля, а фактично живуть (бо з районів, тож батьки забирають лише на вихідні) особливі діти з комплексними вадами.
– Ці хлопчики й дівчатка не завжди граються звичайними іграшками, або якщо й граються, то не отримують завдоволення від таких забав, як інші малюки. Тож ми старались, аби їхні прогулянки були змістовні, адже кожен сам на машину із шин хоче сісти і покататись, літак із дерева – також улюблена іграшка-транспорт. Тож багато чого зроблено для розвитку й ігор вихованців, не лише для краси, – розповіла Наталія Рєзник, заступник директора з навчально-виховної роботи.
Діти участі у цих роботах не брали, адже вони складні й масштабні. У групах вони працюють із легшими творчими завданнями, не такими масштабними.
Але вихователі та директор залучили усіх до підготовки: діти та батьки збирали кришечки від пляшок, приносили в дитсадок. Дорослі й малята приносять з лісу чи з інших прогулянок то пеньки, які перетворяться на звірят, то інші природні матеріали для затишку на подвір’ї закладу.
Ідйний натхненник усього цього – Любов Іванівна Січкар, директор центру, але її команда ентузіастів також уже не може без новацій, присутній змагальницький дух між групами, вихователями.
Зразки шукали в інтернеті, дещо придумували самі. Оскільки Наталія Рєзник за освітою і вчитель образотворчого мистецтва (бо загалом має 3 вищі освіти), то найбільші роботи виконувала вона.
Перехожі часто небайдужі до красивого подвір’я дитсадка-школи, але іноді вони шкодять: залазили погуляти, пофотографуватись, а залишили то зайця без вуха, то ще якийсь збиток нанесли.
Та більше усе ж людей, які милуються красою і запозичують. Дітлашня-випускники люблять приходити з сусідніх дитсадків, аби тут провести фотосесію, каже Наталія Рєзник.
А в найближчих дитсадках з’явились подібні фігури – краса пішла в маси.
Коли приїздили з-за кордону переймати досвід, гості були вражені, скільки праці тут вкладено. Тим паче багато фігур, скульптур, іграшок функціональні, служать для розвитку особливих дітей, адже робота з такими вихованцями відрізняється від виховання і навчання у звичайних дитсадках, каже пані Наталія, яка працювала у різних закладах і нині як педагог-дефектолог знає особливості.
Батьки дітей раді, що їхні чада виховуються в такому центрі , а ще, що дітей тут вчать берегти природу, адже саме із покидькових матеріалів (відходів та сміття) тут уміють творити красу і потрібні речі. В центрі виготовляли і карнавальні костюми з паперу та цукеркових обгорток, і картини з кришечок… І старі горщики для квітів, ящики для овочів, колеса і шини знайшли своє друге життя.
До теми: випускний у горошок: навіть вихователі в такій форміу полтавському дитсадку.
