Ольга, колишній страховий агент:– За кордоном це нормальна практика – страхувати свої будинки, життя. У всьому світі це працює. В Україні, як і в країнах СНД, люди чогось панічно усього бояться. У нас в країні склалося негативне ставлення до страхування. А що в цьому страшного? Ми асоціюємо це з якимись негативними явищами: людина потрапила в аварію, зламала ногу, померла. Проте, наприклад, якщо в мене народилася дитина, я хочу, щоб у неї були гроші на життя, якщо зі мною щось трапиться. За кордоном про це думають. Якщо загориться будинок, знають, що у такому випадку їм виплатять компенсацію. Якщо це машина і стається катастрофа, то добре, коли є гроші для постраждалої сторони на лікування та ремонт. Питання в тому, чи є в нас в Україні компанії, яким можна довіряти. Бо за кордоном страхові компанії мають певні рейтинги, ступінь довіри. А у нас, в основному, людей дурять. Якщо ти вибираєш нормальну компанію для страхування, то їм немає сенсу не виплачувати страховку. Справа в тому, що наші люди не вміють читати договори. Просто буває якась зірочка, непомітна примітка, яка може значно вплинути на умови виплати. Підписуючи документ, потрібно вивчити усі нюанси.
Сергій, заступник керівника альпклубу:– Ми займаємося небезпечним спортом і під час поїздок відповідаємо за людей. У горах трапляються різні ситуації, а тому обов’язково повинна бути страховка. Заздалегідь ми оформлюємо страхування на час поїздки – на тиждень або на місяць. У страховці прописується і рід діяльності. Вартість полісу – близько 30 гривень. У тому випадку, коли трапляється якась травма, учасник отримує грошову компенсацію – близько 1000 гривень. Ні для кого не секрет, що отримати достатню страхову виплату, яка перекриє принаймні вартість лікування, дуже складно. Під час поїздок у серйозні гори оформляється страховка на значну суму. Її вартість на два-три тижні – від 200 гривень. І були випадки у знайомих, коли така страховка дуже допомагала, особливо при нещасних випадках за кордоном.
Олександр:– У деяких випадках страхування – це корисно. Але найчастіше це просто чергова нажива. Приміром, коли були зруйновані вежі-близнюки в Америці, чи траплялися ще якісь надзвичайні ситуації, страхові компанії не могли компенсувати усім збитки: вони ж або «лопалися», або зникали разом з усіма грошима. У дрібницях страхування діє, а у випадку якоїсь масштабної трагедії, ця схема не працює.
Страхові компанії – це по суті замасковані великі фінансові піраміди, хоч вони дуже не люблять це слово і всіляко заперечують свою причетність до таких сумнівних структур. У звичайній піраміді людина вкладає 1 тисячу доларів, і цих грошей вистачає, аби виплати 25% річних ще 5 людям, які вклали по 1 тисячі. Ці п’ятеро забезпечать виплати ще 25-ти вкладникам. Усе це накопичується, прибутки йдуть учасникам і організаторам, але в якийсь момент усе досягає певного піку, коли відсотки вже не в змозі далі виплачувати, бо схема вже буде приносити збитки. Тоді відбувається крах цієї компанії. У страхових організаціях механізм трішки відрізняється, але суть та ж. Якщо з людиною щось трапляється, з 10 гривень, на які вона себе застрахувала, отримує 1 тисячу. Якщо я страхую авто – вкладаю 200 гривень, мені мають виплатити на випадок аварії, приміром, 20 тисяч гривень. Але, щоб отримати ці гроші, потрібно довести, що це сталося за певних умов і не з вашої вини. Страхувальники зазвичай усілякими способами шукають шляхи, щоб нічого не виплатити.
Я колись був на курсах зі страхування, і це мені нагадало великий мережевий маркетинг. Нас переконували, що гроші, які ми заплатимо, зберігатимуться на особистому рахунку в швейцарському банку, а гарантією називали відому компанії і її роботу в зарубіжній країні упродовж десятків років. Говорили, що при настанні нещасного випадку вкладені гроші зможуть отримати навіть родичі застрахованого. Заохочували усілякими бонусами і для того, аби мати прибуток ми повинні були страхувати інших. По закінченню курсів розіграли навіть цінні призи – автомобілі, закордонні мандрівки. Кілька директорів великих організацій, які примусили своїх підлеглих у них застрахуватися, отримали авто «Шкода Октавія». Тож можна лише уявити, які гроші там обертаються.
Але в нашому житті ми змушені страхуватися навіть без власного на те бажання. Без страховки не придбаєш житла чи не виїдеш за кордон.
Страхування, як і банки – це як рулетка в казино: азартна гра з вищими світу цього…
Читайте також – Страховка від сусідів та доріг
Запитували Валентина Уварова та Ольга Матвієнко
